Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!
СТАН ФАХОВОЇ ОСВІТИ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ ДЯКІВ У ГАЛИЧИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ СТОЛІТТЯ
Автор
Наталія КОЛБ
DOI
10.33402/ukr.2022-36-50-68
Анотація
Визначено роль дяків як
важливого чинника у служінні Церкви та втіленні нею місії спасіння душ.
Показано, що внаслідок утрати церковними співцями сталого матеріального
забезпечення наприкінці ХІХ ст. цю посаду часто обіймали люди без належної
кваліфікації, обдарувань і засад, що вкрай негативно позначилося на рівні
служіння Греко-Католицької Церкви та її авторитеті в суспільстві. Зазначено, що
духовенство й активісти дяківського руху визначали питання фахової кваліфікації
церковних співців як одне з головних у межах комплексу завдань для відродження
дяківської верстви у краї.
Вказано, що наприкінці
ХІХ ст. у Галичині діяли як єпархіальні фахові дяківські школи, так і
приватні курси, відтак наведено їхній перелік. Наголошено, що претенденти на
навчання у єпархіальних дяківських школах мали відповідати встановленим
критеріям, зокрема мати гарний голос та закінчену початкову школу. Зазначено,
що свідченням фахової кваліфікації співця ставав сертифікат, отриманий унаслідок
успішно складеного іспиту перед спеціальною комісією. Вказано, що чинниками для
покращення дяківської освіти у краї сучасники називали вдосконалення програми й
методів навчання у фахових навчальних закладах і розширення їхньої мережі. Встановлено
прогалини в навчальній програмі дяківських шкіл та вказано можливі шляхи їхнього
вирішення, зокрема через укладення спеціальних підручників. Акцентовано, що
обовʼязковою складовою освіти церковних співців називали вивчення ремесел як
засобу для стабільного заробітку, налагодження щільнішої комунікації з
парафіянами, а також формування дяківської верстви як українського середнього
класу. Зазначено, що завданням дяківських шкіл мало бути також виховання людей із
глибоким християнсько-патріотичним світоглядом.
На підставі статистичних
даних доведено, що наприкінці ХІХ ст. більшість греко-католицьких дяків не
мали належної фахової кваліфікації. Встановлено, що навіть після закінчення фахового
закладу значна частина випускників не приступали до кваліфікаційного іспиту.
Зазначено, що вихід із ситуації сучасники вбачали в зобовʼязанні некваліфікованих
співців до складення фахового іспиту та надання посад тільки співцям зі
сертифікатами. Вказано, що відповідне розпорядження першою видала духовна влада
Станіславівської єпархії, що стало вагомим поштовхом до якісних змін у рівні
греко-католицького реґентства в Галичині.
Ключові слова
дяки, фахова освіта, кваліфікаційні іспити, Греко-Католицька Церква, Галичина.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nataliia KOLB
DOI
10.33402/ukr.2022-36-50-68
Annotation
The study describes the role of cantors as an essential factor in the
service to the Church and incarnates a mission by her to save the souls.
Because of losing constant material support at the end of the XIX century by
them this post was usually held by people without proper qualifications,
endows, and principles. This was extremely negative to the level of service to
the Greek Catholic church and its authority in society. Pointed out that clergy
and activists of the clergy’s movement identified the issue of professional
qualification of church singers as one of the keys within a complex of tasks
for the revival clergy’s layer in the land.
At the end of the XIX century functioned both eparchial professional
clergy schools and private courses in Halychyna, and the list of them is given.
Applicants for training at eparchial clergy schools had to meet the established
criteria. Additionally, they had to have a good voice and complete primary
school. Indicated that evidence of a singer’s professional qualification became
a certificate that was taken as a result of a successfully passed exam in front
of a special commission. Determined that as the factors for improvement of
clergy’s education in the land the contemporaries named programs and methods
improvement of study in professional educational institutions and widening of
its net. Underlined the gaps in the educational program of clergy schools and
the ways to solve them separately through laying special textbooks. Accented
that the required component of the church singer’s education was named study of
crafts as the mean for stable earning, organization of tighter communication
with parishioners, and also to form clergy’s layer as a Ukrainian middle class.
Pointed out that the task of clergy’s schools also should have been the
education of people with a deep Christian and patriotic worldview.
Based on statistics proved that at the end of the XIX century the vast
majority of valid Greek Catholic clergy did not have a proper professional
qualification. Determined that even after finishing professional institution, a
significant part of graduates did not proceed to qualification exam.
Contemporaries saw a solution for the situation in an obligatory professional
exam for all unskilled singers and giving posts only to singers with
certificates. Indicated that the relevant order was firstly issued by the
spiritual authority of Stanislav diocese which became a push for qualitative
changes in the level of Greek Catholic regency in Halychyna.
Keywords
clergy, professional education, qualification exams, Greek Catholic
Church, Halychyna.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»
У березні 2024 року науковці відділу
української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли
участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці
актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету
«Львівська політехніка».