РОЗКОЛ У СЕРЕДОВИЩІ РУСОФІЛІВ І ЗАСНУВАННЯ РУССКОЇ АГРАРНОЇ ПАРТІЇ В 1927 РОЦІ

Автор
Ірина ОРЛЕВИЧ
DOI
10.33402/ukr.2022-36-69-93
Анотація

Досліджено діяльність відновленої в міжвоєнний період русофільської партії, яка залишалася вірною власним ідейним орієнтирам, декларуючи тяглість своєї історичної традиції та правонаступність щодо довоєнної інституції. Зазначено, що змагаючись за вплив на політичній арені, ця партія, з притаманним їй конформізмом, змогла здобути прихильність польської влади та повернути володіння своїми товариствами: Ставропігією, Народним домом, «Галицько-руською матицею». Вказано, що проблема виборювання права на Народний дім – єдине товариство, для якого призначалися урядові комісари, надовго захопила весь український політикум, ставши причиною міжпартійних конфліктів та внутріпартійних чвар русофілів, питанням політичних торгів між партіями і владою в передвиборчих баталіях, індикатором взаємин із державою та одним із головних суспільних дискурсів.

Показано, що боротьба за Народний дім була важливою передумовою розколу Русскої народної організації в 1926 р. Встановлено, що група осіб на чолі з М. Бачинським, Л. Черкавським, О. Лисяком вийшла з РНО й заснувала Русску аграрну партію, пояснивши це бажанням створити «здорову опозицію» до русофільського керівництва й активніше захищати права селянства. Зазначено, що члени РАП заручилися підтримкою польських урядовців, щоб заволодіти Народним домом і здобути мандати на виборах 1928 р. та 1930 р. Констатовано, що на виборах до сейму й сенату 1928 р. за сприяння польського уряду РНО та РАП об’єдналися, проте так і не здобули жодного мандата, а в елекційних кампаніях 1930 р. РАП ішла одним виборчим списком із проурядовою партією ББ і здобула два.

Описано намагання догодити польській владі одного з лідерів РАП – М. Бачинського, який декларував відмінність ідеології своєї політичної сили від усього русофільства, позиціонуючи її членів «русинами», які, на відміну від РНО, не прагнули об’єднання з Росією (але при цьому й надалі сповідували ідею єдності «русского» народу і використовувати термін «русский» на означення галицьких українців).

Висвітлено антиукраїнську позицію М. Бачинського щодо складних аспектів українсько-польських стосунків. Спостережено, що цей русофільський діяч негативно оцінював патріотично налаштовані українські сили, зокрема ГКЦ, яку звинувачував у тому, що її духовенство не зупинило польсько-української війни 1918–1919 рр. Виявлено, що він також не засуджував «пацифікації», яку проводив польський уряд щодо українського населення, виступав проти запровадження національних ідентифікаторів «українець», «Україна» тощо.

Уперше на архівних матеріалах Станіславівського воєводства простежено спроби польської влади підтримати русофілів із РАП, іменуючи членів цієї партії «русинами», тобто так само, як поляки називали весь український народ. Висновано, що саме угодова політика й непопулярність серед народних мас спричинилися до ліквідації РАП у 1934 р. – її члени приєдналися до Русскої селянської організації.

Ключові слова

русофіли, Русска народна організація, Русска селянська організація, Русска аграрна партія, Русска аграрна організація, вибори 1928 р. і 1930 р., міжвоєнний період.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Iryna ORLEVYCH
DOI
10.33402/ukr.2022-36-69-93
Annotation

The activity of the Russophile party restored in the interwar period, which remained true to its own ideological orientations, declaring the longevity of its historical tradition and succession to the pre-war institution, is studied. Competing for influence in the political arena, this party, with its inherent conformism, was able to gain the support of the Polish government and regain control of its societies: Stauropegion, «People’s House», «Halychyna-Ruthenian Matica». The problem of fighting for the right to the «People’s House» – the only society for which government commissioners were appointed – has long gripped all Ukrainian politics, becoming the cause of inter-party conflicts and intra-party quarrels of Russophiles, the issue of political bargaining between parties and government in election battles, an indicator of relations with the state and one of the main public discourses.

It is shown that the struggle for the «People's House» was an important prerequisite for the split of the «Russian People's Organization» (RPO) in 1926. A group of people led by M. Bachynskyi, L. Cherkavskyi, and O. Lysiak left the RPO and founded the Russian Agrarian Party (RAP), explaining this by the desire to create a «healthy opposition» to the Russophile leadership and more actively defend the rights of the peasantry. RAP members enlisted the support of Polish government officials to seize the «People’s House» and win seats in the 1928 and 1930 elections. In the elections to the Sejm and the Senate in 1928, with the assistance of the Polish government, the RPO and the RAP united, but never received a single mandate. In the 1930 election campaigns, the RAP ran on the same electoral list as the pro-government BB party and won two seats.

An attempt is made to please the Polish authorities with the head of the RAP M. Bachynskyi, who declared the difference between the ideology of his political force and all Russophilia, positioning its members as «Ruthenians» who, unlike the RPO, did not seek unification with Russia (but at the same time they continued to profess the idea of the unity of the «Russian» people and used the term «Russian» to mean Ukrainians of Halychyna).

M. Bachynskyi's anti-Ukrainian position on complex aspects of Ukrainian-Polish relations is highlighted. This Russophile figure negatively assessed the patriotic Ukrainian forces, including the GCC, which he accused of not stopping the Polish-Ukrainian war of 1918–1919 by its clergy. He also did not condemn the «pacification» carried out by the Polish government against the Ukrainian population, opposed the introduction of national identifiers «Ukrainian», «Ukraine» and others. For the first time, the archives of the Stanislav Voivodeship show attempts by the Polish authorities to support Russophiles from the RAP, calling the members of this party «Ruthenians», just as the Poles called the entire Ukrainian people.

It was the agreement policy and unpopularity among the masses that led to the liquidation of the RAP (since 1931 – RAO) in 1934. Its members joined the «Russian Peasant Organization» (RPO).

Keywords

Russophiles, «Russian People's Organization», «Russian Peasant Organization», «Russian Agrarian Party», «Russian Agrarian Organization», elections of 1928 and 1930, interwar period.

Оголошення:
Новини:

Світлого Великодня!

Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».