Порушено питання
методологічних підстав і синтезу досліджень Львова й Галичини. Досліджено, як
на різних етапах розвивалися й розвиваються зараз львовознавчі та
галичинознавчі студії, окреслено мапи вивчення Львова й Галичини: від текстів
старшого покоління дослідників цієї проблематики ХІХ – середини ХХ ст. до
праць науковців кінця ХХ – початку ХХІ ст. Визначено тематичні ніші цієї
мапи: студії над соціальною історією, мовою, літературою, книжною культурою та
іншими феноменами. Наголошено на інституційно-професійному поділі досліджень,
існуванні інформаційних бар’єрів між філологами, істориками, лінгвістами і
культурологами; україністів, полоністів, германістів, спеціалістів з історії
культури Центрально-Східної Європи тощо.
Коротко
проаналізовано світовий та український досвід побудови комплексних схем історії
міст і регіонів як соціальних, мовних, культурних, літературних центрів, а
також підходи до написання різного типу історій мов та літератур як соціальних
явищ. Зроблено теоретичну спробу змоделювати й об’єднати різні виміри
соціальної, культурної, мовної, літературної історії Львова й Галичини загалом.
Зазначено, що початки цієї комплексної й скомплікованої історії треба виводити
з книжно-літературної спадщини, соціальної і політичної історії середньовічної
«Прото-Галичини» та Львова. Її описано крізь призму руської (української)
традиції на першому етапі й поступового розриву з цією традицією, її
латинізацією, германізацією та полонізацією після 1340-х років. З’ясовано
специфіку пізньосередньовічної та ранньомодерної історії Руського воєводства,
роль руської (української), польської та інших книжних культур у функціюванні
тогочасного соціуму. Виявлено взаємовпливи між латинською та поствізантійською
культурними спадщинами Львова й краю у цей період.
Простежено основні
зміни в розвитку культури, мови, літератури та книжної продукції в контексті австрійського
Львова і новоутвореної Галичини й Володимирії після 1772 р. і до 1918 р.
Накреслено основі характеристики розвитку мовної та культурної ситуації Львова
й регіону в час Першої світової війни та міжвоєнний. Звернено увагу на глибинні
трансформації в етносоціальній, культурній, мовній і літературній сферах життя
міста під час та після Другої світової війни. Розкрито й порівняно основні
параметри радянської та пострадянської мовної, культурної, літературної ситуацій.