СИСТЕМА, МОЗАЇКА, КАЛЕЙДОСКОП: МОВНА, ЛІТЕРАТУРНА ТА КУЛЬТУРНА ІСТОРІЯ ЛЬВОВА Й ГАЛИЧИНИ ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА

Автор
Роман ГОЛИК
DOI
10.33402/ukr.2022-36-256-274
Анотація

Порушено питання методологічних підстав і синтезу досліджень Львова й Галичини. Досліджено, як на різних етапах розвивалися й розвиваються зараз львовознавчі та галичинознавчі студії, окреслено мапи вивчення Львова й Галичини: від текстів старшого покоління дослідників цієї проблематики ХІХ – середини ХХ ст. до праць науковців кінця ХХ – початку ХХІ ст. Визначено тематичні ніші цієї мапи: студії над соціальною історією, мовою, літературою, книжною культурою та іншими феноменами. Наголошено на інституційно-професійному поділі досліджень, існуванні інформаційних бар’єрів між філологами, істориками, лінгвістами і культурологами; україністів, полоністів, германістів, спеціалістів з історії культури Центрально-Східної Європи тощо.

Коротко проаналізовано світовий та український досвід побудови комплексних схем історії міст і регіонів як соціальних, мовних, культурних, літературних центрів, а також підходи до написання різного типу історій мов та літератур як соціальних явищ. Зроблено теоретичну спробу змоделювати й об’єднати різні виміри соціальної, культурної, мовної, літературної історії Львова й Галичини загалом. Зазначено, що початки цієї комплексної й скомплікованої історії треба виводити з книжно-літературної спадщини, соціальної і політичної історії середньовічної «Прото-Галичини» та Львова. Її описано крізь призму руської (української) традиції на першому етапі й поступового розриву з цією традицією, її латинізацією, германізацією та полонізацією після 1340-х років. З’ясовано специфіку пізньосередньовічної та ранньомодерної історії Руського воєводства, роль руської (української), польської та інших книжних культур у функціюванні тогочасного соціуму. Виявлено взаємовпливи між латинською та поствізантійською культурними спадщинами Львова й краю у цей період.

Простежено основні зміни в розвитку культури, мови, літератури та книжної продукції в контексті австрійського Львова і новоутвореної Галичини й Володимирії після 1772 р. і до 1918 р. Накреслено основі характеристики розвитку мовної та культурної ситуації Львова й регіону в час Першої світової війни та міжвоєнний. Звернено увагу на глибинні трансформації в етносоціальній, культурній, мовній і літературній сферах життя міста під час та після Другої світової війни. Розкрито й порівняно основні параметри радянської та пострадянської мовної, культурної, літературної ситуацій.

Ключові слова
Львів, Галичина, історія, мова, література, культура.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roman НOLYK
DOI
10.33402/ukr.2022-36-256-274
Annotation

The question of methodological bases and synthesis of research around Lviv and Halychyna is raised. It is studied how Lviv studies and Halychyna studies developed at different stages, maps of research of Lviv and Halychyna are outlined: from the texts by the older generation of researchers of this problem of the 19th – middle of the 20th century to the works of scientists of the late 20th – early 21st century. Thematic niches of this research map are outlined: the studies on social history, language, literature, book culture, and other phenomena. Emphasis is placed on the institutional and professional division of research, the existence of information barriers among philologists, historians, linguists, and cultural studies scholars; Ukrainianists, Polonists, Germanists, experts in the history of the culture of Central and Eastern Europe, etc. The world and Ukrainian experience of building complex schemes of history of the cities and regions as social, linguistic, cultural, and literary centers are briefly analyzed. Different approaches to writing different types of histories of languages and literatures as social phenomena are analyzed. A theoretical attempt is made to model and combine different dimensions of the social, cultural, linguistic, and literary history of Lviv and Halychyna in general.

It is noted that the beginnings of this complex and complicated history should be derived from the literary heritage, social and political history of the medieval «Proto-Halychyna» and Lviv. It is described through the prism of the Ruthenian (Ukrainian) tradition at the first stage and the gradual break with this tradition, its Latinization, Germanization and Polonization after the 1340s. The specifics of the late medieval and early modern history of the Rus’ voievodship, the role of Ruthenian (Ukrainian), Polish and other book cultures in the functioning of the society of that time are clarified. Interactions between the Latin and post-Byzantine cultural heritage of Lviv and the region in this period are revealed. The main changes in the development of culture, language, literature and books in the context of Austrian Lviv and the newly formed Halychyna and Volodymyr after 1772 and before 1918 are traced. Attention is drawn to the profound transformations in the ethno-social, cultural, linguistic and literary spheres of city life during and after World War II. The main parameters of the Soviet and post-Soviet linguistic, cultural and literary situation are revealed and compared.

Keywords

Lviv, Halychyna, history, language, literature, culture.

Оголошення:
Новини:

Світлого Великодня!

Щирі вітання з Великоднем! Христос воскрес!

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».