Окупація Російською Федерацією Кримського півострова (2014): реакція міжнародних військово-політичних організацій

Автор

Ярослав Марченко

DOI

10.33402/ukr.2023-38-3-14

Анотація

Розглянуто ставлення провідних міжнародних військово-політичних організацій до подій на Кримському півострові в лютому–березні 2014 р., зокрема показано реакцію на окупацію Росією Автономної Республіки Крим світових лідерів громадської думки, Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, Північноатлантичної ради, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, підписантів Будапештського меморандуму тощо. Відзначено, що більшість демократичних держав трактувала дії Росії як порушення українського суверенітету та територіальної цілісності, закликали державу-агресора до діалогу з новою владою України. Зауважено, що на знак протесту проти дій Російської Федерації у Криму, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія, США і ЄС зупинили підготовку до саміту Великої вісімки, який мав відбутися в Росії. Показано, що провідні європейські держави намагалися докладати всіх зусиль, щоб не допустити подальшої ескалації російсько-українського конфлікту й вирішити проблему мирним шляхом.

Акцентовано увагу на тому, що НАТО закликало обидві сторони шукати мирне вирішення через діалог із міжнародною допомогою і шляхом направлення міжнародних спостерігачів під егідою ООН або ОБСЄ. Констатовано, що дії провідних міжнародних організацій щодо стримування агресора були неефективними та не прияли поверненню Україні тимчасово окупованих територій. Зауважено, що реакція держав колишнього соціалістичного табору на окупацію Росією Кримського півострова, за невеликим винятком (країни Балтії, Грузія тощо), була доволі стриманою та обережною, не відповідала національним інтересам України. Лідери постсоціалістичних держав здебільша закликали Україну й Росію продовжувати пошук дипломатичних шляхів вирішення кризи, не усвідомлюючи антиукраїнської суті владного режиму Росії.

Ключові слова

Кримський півострів, російська збройна агресія, російсько-українська війна, ООН, ОБСЄ, Рада Європи, НАТО, СНД, окупація.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Yaroslav MARCHENKO

DOI

10.33402/ukr.2023-38-3-14

Annotation

The attitude of the leading international military and political organizations to the events on the Crimean Peninsula in February–March 2014 is considered, in particular, the reaction to Russia's occupation of the Autonomous Republic of Crimea of world leaders of public opinion, the Security Council of the United Nations, the North Atlantic Council, the Organization for Security and cooperation in Europe, signatories of the Budapest Memorandum, etc. It was noted that the majority of democratic states interpreted Russia's actions as a violation of Ukrainian sovereignty and territorial integrity, and called on the aggressor state to dialogue with the new government of Ukraine. It was noted that as a sign of protest against the actions of the Russian Federation in Crimea, Canada, France, Germany, Italy, Japan, Great Britain, the USA and the EU stopped preparations for the G8 summit, which was supposed to be held in Russia. It is shown that the leading European states tried to make every effort to prevent further escalation of the Russian-Ukrainian conflict and to solve the problem peacefully.

Attention was focused on the fact that NATO called on both sides to seek a peaceful solution through dialogue with international assistance and by sending international observers under the auspices of the UN or OSCE. It was established that the actions of leading international organizations to suppress the aggressor were ineffective and did not accept the return of temporarily occupied territories to Ukraine. It was noted that the reaction of the states of the former socialist camp to Russia's occupation of the Crimean Peninsula, with a few exceptions (Baltic countries, Georgia, etc.), was quite restrained and cautious, and did not correspond to the national interests of Ukraine. The leaders of the post-socialist states mostly called on Ukraine and Russia to continue searching for diplomatic ways to resolve the crisis, not realizing the anti-Ukrainian essence of Russia's ruling regime.

Keywords

Crimean peninsula, Russian armed aggression, Russian-Ukrainian war, UN, OSCE, Council of Europe, NATO, CIS, occupation.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.