Специфіка формування радянської гілки влади в західних областях УРСР повоєнного періоду

Автор
Галина СТАРОДУБЕЦЬ, Олександра СТАСЮК
DOI
10.33402/ukr.2023-38-138-152
Анотація

Висвітлено процес формування радянської гілки влади в західних областях Української РСР повоєнного періоду. Акцентовано, що насадження радянської влади в регіоні відбувалося за зразком сталінської більшовицько-радянської управлінської системи, що функціювала на всій території СРСР. Визначено загальнореспубліканські й місцеві чинники, які впливали на процес відбору та підготовки кадрів (зменшення кількості фахових управлінців, діяльність потужного національно-визвольного руху під проводом ОУН і УПА, відсутність тяглості радянських традицій у сфері партійно-державного управління, антирежимні настрої населення тощо).

Наголошено на імпортованості більшовицької влади в регіон, оскільки її репрезентантами передовсім були приїжджі зі східних областей УРСР партфункціонери, а вихідцям із місцевого населення, у кращому випадку, відведено роль заступників голів виконкомів і завідувачів відділів. Встановлено, що наймасовіше місцевий елемент був представлений у сільських радах, адже відряджених емісарів бракувало, щоб обійняти найнижчу управлінську гілку. Зазначено, що  останні неохоче зголошувалися на ці посади через загрозу підпілля ОУН. Зʼясовано, що після 1945 р. унаслідок політики «коренізації» влада почала активніше залучати місцевих до управління регіоном, проте найвищі пости залишалися у прибулих комуністів, що негативно позначалося на сприйнятті радянської влади місцевим населенням.

Вказано на низький освітній і фаховий рівні приїжджих партфункціонерів, що було наслідком специфічної кадрової політики режиму, коли основною умовою призначення на посаду були не якісні характеристики претендента, а наявність партквитка. Констатовано, що низькі фахові й моральні якості приїжджих управлінців, незнання місцевих умов та української мови, а також неготовність працювати в умовах перманентного збройно-політичного конфлікту не сприяли виконанню чиновниками своїх обов’язків, унаслідок чого плинність кадрів у регіоні була надзвичайно високою. Спостережено, що бракувало освіти й управлінських навичок також вихідцям із місцевого населення, адже з радянською владою погоджувалися співпрацювати передовсім маргінали. Виснувано, що усвідомлюючи проблему, влада налагодила мережу навчальних курсів для посадовців різних рівнів, проте кадрові проблеми переслідували її і в наступні роки, хоча й у менших масштабах.

Ключові слова
Українська РСР, західний регіон, повоєнний період, радянські органи влади, кадрова політика
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Galyna STARODUBETS,
DOI
10.33402/ukr.2023-38-138-152
Annotation

The process of formation of the Soviet branch of power in the western regions of the Ukrainian SSR in the postwar period is highlighted. It is emphasized that the establishment of Soviet power in the region was modeled on the Stalinist Bolshevik-Soviet administrative system that functioned throughout the USSR. The author identifies the national and local factors that influenced the process of selection and training of personnel (reduction in the number of professional managers, the activities of a powerful national liberation movement led by the OUN and UPA, the lack of continuity of Soviet traditions in the field of party-state governance, anti-regime sentiments of the population and etc.).

The author emphasizes the imported nature of the Bolshevik government in the region, as its representatives were primarily party functionaries from the eastern regions of the Ukrainian SSR. At best, people from the local population were assigned the role of deputy heads of executive committees and heads of departments. The local element was most strongly represented in village councils, as there were not enough seconded emissaries to fill the lowest management positions. In the end, the latter were reluctant to accept these positions because of the threat from the OUN underground. After 1945, as a result of the «indigenization» policy, the authorities began to involve locals more actively in the governance of the region, but the highest administrative positions remained in the hands of newly arrived communists, which negatively affected the perception of Soviet power by the local population.

The author points to the low educational and professional level of the visiting party functionaries, which was a consequence of the regime's specific personnel policy, when the main condition for appointment was not the qualitative characteristics of the applicant, but the presence of a party ticket. The low professional and moral qualities of the newly arrived managers, their ignorance of local conditions and the Ukrainian language, and their unwillingness to work in the context of a permanent armed political conflict did not help officials to fulfill their duties, resulting in an extremely high staff turnover in the region. People from the local population also lacked education and managerial skills, as it was primarily the marginalized who agreed to cooperate with the Soviet authorities. Aware of the problem, the authorities set up a network of training courses for officials at various levels, but personnel problems plagued the authorities in the following years, albeit on a smaller scale.

Keywords

Ukrainian SSR, western region, postwar period, Soviet authorities, personnel policy.

Оголошення:
Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.