Культурна дипломатія як засіб збереження української державності.

Автор

Ольга МАЛЮТА

DOI

10.33402/ukr.2023-38-153-170

Анотація

Визначено представлення культурною дипломатією української культурної спадщини на міжнародній арені з метою зміцнення національної безпеки й української державності. За мету поставлено вивчити вплив культурної дипломатії на процес ґарантування суверенітету і територіальної цілісності України. Відповідно до визначених завдань, щоби відтворити контекст епохи, участь культурної дипломатії України в репрезентації держави, її визнанні, підтримці, утвердженні в мирний і воєнний час, опрацьовано та проаналізовано оповідні (наративні), документальні, масові джерела, матеріали періодичної преси.

Досліджено чинники впливу на культурну дипломатію та середовище її праці за кордоном, практики її діяльності. Звернено увагу на те, що нищення культурної спадщини, нівелювання історичної пам’яті й ознак української державності в Україні російським інтервентом утруднює за кордоном працю культурної дипломатії. Основною платформою для культурної дипломатії у світі визначено ЮНЕСКО. Окреслено міжнародні договори, що охороняють світову культурну, природну, нематеріальну культурну спадщину країн-учасників, що ратифікували Конвенції ЮНЕСКО, вплив цих документів на захист української культурної спадщини.

Вивчено популяризацію культурною дипломатією злочинів проти людяності (на прикладі Голодомору 1932–1933 рр. в Україні), опікування та інспірацію процесу визнання Голодомору всіма країнами світу задля припинення російської інтервенції в Україні, гарантії миру та світової безпеки, територіальної цілісності й незалежності України. Відзначено важливу роль Українського інституту та культурних інститутів інших держав як майданчиків популяризації культурних надбань України.

Зазначено, що задоволення культурних прав, протистояння використанню культурної спадщини як інструмента для фінансування організованої злочинності та тероризму – це наслідки діяльності культурної дипломатії. Проаналізовано заходи культурної дипломатії України, що використовувалися для позиціонування країни у світі, утверджували мир, сприяли діалогу культур, утверджували українську державність. Відзначено, що для України виграти інформаційну війну – це перемогти і зберегти державність. Констатовано, що нагальною залишається необхідність позиціонувати Україну на міжнародній арені засобами культури, сприяти поширенню правдивих інформаційних джерел, створювати нові інформаційні канали, оцифровувати культурну спадщину, архівні джерела та матеріали. Культура в контексті війни мовою української дипломатії означає боротьбу за збереження культурної спадщини, утвердження ідентичності, гарантування української державності. Відзначено можливість у майбутньому перетворити культурну дипломатію на майданчик гарантування миру, безпеки, державності, економічного зростання України.

Ключові слова

ідентичність, культурна дипломатія, культурна спадщина, українська державність.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Olga MALIUTA

DOI

10.33402/ukr.2023-38-153-170

Annotation

Representation of the Ukrainian cultural heritage in the international arena by cultural diplomacy is defined in order to strengthen national security and Ukrainian statehood. The goal is to study the influence of cultural diplomacy on the process of guaranteeing Ukrainian sovereignty and territorial integrity. Acording to the defined tasks, in order to reproduce the context of the era, the participation of cultural diplomacy of Ukraine in the representation of the Ukrainian state, its recognition, support, and affirmation of statehood in peacetime and wartime, narrative (narrative), documentary, mass sources, materials of the periodical press were developed and analyzed.

The article investigates the factors influencing cultural diplomacy and the environment of its work abroad, practices of its activity. The author draws attention to the fact that the destruction of cultural heritage, the leveling of historical memory and signs of Ukrainian statehood in Ukraine by the russian intervention complicates the work of cultural diplomacy abroad. Defined as the main platform for cultural diplomacy in the world by UNESCO. The international treaties protecting the world cultural, natural, intangible cultural heritage of the participating countries that have ratified the UNESCO Conventions, the impact of these conventions on the protection of Ukrainian cultural heritage are outlined.

The popularization of crimes against humanity by cultural diplomacy (on the example of the famine of 1932–1933 in Ukraine), patronage and inspiration of the process of recognition of the famine by all countries of the world in order to stop the russian intervention in Ukraine, guarantee peace and world security, territorial integrity and independence of Ukraine are studied. The important role of the Ukrainian Institute and cultural institutes of other countries as platforms for popularizing the cultural heritage of Ukraine was noted.

It is outlined that the satisfaction of cultural rights, opposition to the use of cultural heritage as a tool for financing organized crime and terrorism are the consequences of cultural diplomacy. The article analyzes the measures of cultural diplomacy of Ukraine, which were used to position Ukraine in the world, establish peace, promote the dialogue of cultures, and establish Ukrainian statehood. It was noted that for Ukraine, winning the information war means winning and preserving statehood. In view of this, there is an urgent need to position Ukraine on the international arena by means of culture, to promote the dissemination of truthful information sources about Ukraine in the world, to create new information channels, to digitize cultural heritage, archival sources and materials. Culture in the context of war, in the language of Ukrainian diplomacy, means the struggle for the preservation of cultural heritage, the establishment of identity, and the guarantee of Ukrainian statehood. The opportunity to transform cultural diplomacy into a platform for guaranteeing peace, security, statehood, and economic growth of Ukraine was noted.

Keywords

cultural diplomacy, cultural heritage, Ukrainian statehood.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.