Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 39.

DOI журналу : 10.33402/ukr.2024
DOI випуску: 10.33402/ukr.2024-39


Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр, заст. гол. ред. Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2024. Вип. 39. 328 с.

Збірник об’єднує студії з історії, археології, мовознавства та літературознавства. Статті історичного блоку розкривають актуальні проблеми історії, етнології та археології від найдавніших часів до сьогодення. Дослідницьку увагу також зосереджено на постатях С. Гайдучка, Я. Стецька, діяльність яких є важливою для сприйняття та розуміння історії України. Вшановано ювілей відомого історика, фахівця з історії Польщі та українсько-польських відносин проф. В. Комара. Лінгвістичні студії репрезентують аналіз мовних явищ XV–XVIII ст., проблеми історичної лексикографії та ономастики. Дослідження з літературознавства зосереджено навколо аналізу творчості А. Франко-Ключко, доньки I. Франка, спогадів-есеїв нашого сучасника В. Неборака, а також репрезентовано маловідомі сторінки життя і творчості німецькомовного єврейського поета і перекладача з Буковини П. Целана. «Огляди та рецензії» презентують філологічні книжкові новинки, запрошуючи до читання та дискусій.

ЗМІСТ

Повний текст
Завантажити оригінал
DOI of the journal: 10.33402/ukr.2024
DOI of the volume: 10.33402/ukr.2024-39

Ukraine: Cultural Heritage, National Consciousness, Statehood / Ed. Ihor Soliar, deputy editor-in-chief Mykhailo Romaniuk; NAS of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv, 2024. Vol. 39. 328 p. 

The collection unites studies in history and archaeology, linguistics and literary studies. The articles in the historical section address current issues in history, ethnology, and archaeology from ancient times to the present. Research also focuses on figures like S. Haiduchok and Ya. Stetsko, whose activities are significant for understanding Ukrainian history. Additionally, the anniversary of Prof. V. Komar, a renowned historian and expert on Polish history and Ukrainian-Polish relations, was celebrated. Linguistic studies explore linguistic phenomena from the 16th–17th centuries, addressing issues in historical lexicography and onomastics. The literary studies section analyzes the works of A. Franko-Kliuchko, daughter of I. Franko, as well as the memoirs and essays of contemporary author V. Neborak. It also presents lesser-known aspects of the life and work of the German-speaking Jewish poet and translator from Bukovyna, P. Celan. The «Reviews» section presents philological book novelties, inviting readers to engage with and discuss them

CONTENTS

Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.