Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 39.

DOI журналу : 10.33402/ukr.2024
DOI випуску: 10.33402/ukr.2024-39


Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр, заст. гол. ред. Михайло Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2024. Вип. 39. 328 с.

Збірник об’єднує студії з історії, археології, мовознавства та літературознавства. Статті історичного блоку розкривають актуальні проблеми історії, етнології та археології від найдавніших часів до сьогодення. Дослідницьку увагу також зосереджено на постатях С. Гайдучка, Я. Стецька, діяльність яких є важливою для сприйняття та розуміння історії України. Вшановано ювілей відомого історика, фахівця з історії Польщі та українсько-польських відносин проф. В. Комара. Лінгвістичні студії репрезентують аналіз мовних явищ XV–XVIII ст., проблеми історичної лексикографії та ономастики. Дослідження з літературознавства зосереджено навколо аналізу творчості А. Франко-Ключко, доньки I. Франка, спогадів-есеїв нашого сучасника В. Неборака, а також репрезентовано маловідомі сторінки життя і творчості німецькомовного єврейського поета і перекладача з Буковини П. Целана. «Огляди та рецензії» презентують філологічні книжкові новинки, запрошуючи до читання та дискусій.

ЗМІСТ

Повний текст
Завантажити оригінал
DOI of the journal: 10.33402/ukr.2024
DOI of the volume: 10.33402/ukr.2024-39

Ukraine: Cultural Heritage, National Consciousness, Statehood / Ed. Ihor Soliar, deputy editor-in-chief Mykhailo Romaniuk; NAS of Ukraine, I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies. Lviv, 2024. Vol. 39. 328 p. 

The collection unites studies in history and archaeology, linguistics and literary studies. The articles in the historical section address current issues in history, ethnology, and archaeology from ancient times to the present. Research also focuses on figures like S. Haiduchok and Ya. Stetsko, whose activities are significant for understanding Ukrainian history. Additionally, the anniversary of Prof. V. Komar, a renowned historian and expert on Polish history and Ukrainian-Polish relations, was celebrated. Linguistic studies explore linguistic phenomena from the 16th–17th centuries, addressing issues in historical lexicography and onomastics. The literary studies section analyzes the works of A. Franko-Kliuchko, daughter of I. Franko, as well as the memoirs and essays of contemporary author V. Neborak. It also presents lesser-known aspects of the life and work of the German-speaking Jewish poet and translator from Bukovyna, P. Celan. The «Reviews» section presents philological book novelties, inviting readers to engage with and discuss them

CONTENTS

Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.