ДЕПОПУЛЯЦІЯ В УКРАЇНІ У РОКИ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ: ЧИННИК ВИМУШЕНОЇ МІГРАЦІЇ

Автор

Олег МУРАВСЬКИЙ

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-51-63

Анотація

Комплексно проаналізовано проблеми депопуляції в Україні у роки повномасштабного вторгнення РФ на її територію з акцентом на вимушену міграцію. За допомогою аналізу демографічної ситуації в Україні (2022–2024) показано, що проблема депопуляції стала однією з найсерйозніших національних, що супроводжує країну з часу відновлення незалежності в 1991 р. Розглянуто основні концепції, підходи та методологічні засади, які формують сучасний науковий дискурс цієї тематики, розкривають природу досліджуваного феномена, а також їхню релевантність у сучасному науковому просторі.

Акцентовано увагу на взаємозв’язку між вимушеною міграцією та депопуляцією, проаналізовано структуру міграційних потоків, зокрема гендерні й вікові особливості, що впливають на соціально-економічний розвиток як України в роки російсько-української війни, яка втрачає населення, так і тих держав, які приймають мігрантів. Констатовано, що найбільше громадян покинули Україну впродовж березня–червня 2022 р. (виїхало приблизно 44 % усіх українців, які зараз перебувають за кордоном) після чого міграційні потоки дещо зменшилися, але відсоток осіб, що залишали країну, все ще залишався значним. Зазначено, що найбільше громадян України виїхало до країн ЄС, зокрема Польщі, Німеччини, Чехії, Італії та Іспанії, що підтверджують статистичні дані. Зважаючи на останні, виснувано про значну частка дітей серед біженців (від 25 % до 51 %), а також жінок віком 35–64 років і відсоток дорослих чоловіків, що поетапно зростає. Зауважено, що важливим аспектом аналізу стало вивчення державної політики у сфері регулювання міграційних процесів і заходів щодо стримування депопуляції, як-от демографічних програм, стимулювання повернення мігрантів, інтеграційних заходів у країнах-реципієнтах.

Стверджено, що висновки статті сприяють глибшому розумінню динаміки вимушеної міграції в час повномасштабного вторгнення Росії на територію України та її впливу на депопуляцію.

Ключові слова

Україна, війна, повномасштабне вторгнення, Росія, міграція, депопуляція, Європейський Союз, США.

Повний текст

Завантажити оригінал

Author

Oleh MURAVSKIY

DOI

https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-51-63

Annotation

The article comprehensively analyzes the problems of depopulation in Ukraine during the years of Russia’s full-scale invasion of its territory, with a focus on forced migration. By analyzing the demographic situation in Ukraine (2022–2024), it is shown that the problem of depopulation has become one of the most serious national problems that has accompanied the country since the restoration of independence in 1991. The main concepts, approaches and methodological principles that form the current scientific discourse on this topic, reveal the nature of the phenomenon under study, as well as their relevance in the modern scientific space are considered.

The author focuses on the relationship between forced migration and depopulation, analyzes the structure of migration flows, including gender and age characteristics, which affects the socio-economic development of both Ukraine during the Russian-Ukrainian war, which is losing population, and those states that receive migrants. It is stated that most citizens left Ukraine in March – June 2022 (approximately 44 % of all Ukrainians who are currently abroad left), after which migration flows decreased slightly, but the percentage of people leaving the country was still significant. It is noted that the majority of Ukrainian citizens left for the EU countries, in particular Poland, Germany, the Czech Republic, Italy and Spain, which is confirmed by statistical data. Given the statistical data, it is concluded that there is a significant proportion of children among refugees (from 25 % to 51 %), as well as women aged 35–64 and a gradually increasing percentage of adult men. It is noted that an important aspect of the analysis was the study of state policy in the field of regulation of migration processes and measures to curb depopulation, such as demographic programs, incentives for the return of migrants, and integration measures in recipient countries.

It is argued that the conclusions of the article contribute to a deeper understanding of the dynamics of forced migration during Russia’s full-scale invasion of Ukraine and its impact on depopulation.

Keywords

Ukraine, war, full-scale invasion, Russia, migration, depopulation, European Union, United States.

Full text

Download the original

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.