НОВІ СКАРБИ ПРИКРАС СКІФСЬКОГО ЧАСУ З НАДБУЖАНЩИНИ

Автор
Януш КОВАЛЬСЬКИЙ-БІЛОКРИЛИЙ,Віталій КОНОПЛЯ
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-64-85
Анотація

До наукового обігу введено рідкісні для скіфського часу Західної України два скарби прикрас із Надбужанщини, які тематично доповнили інформацію про здобутий раніше скарб. Зазначено, що ці своєрідні пам’ятки археології під умовною назвою Зубків-1, Зубків-2 і Зубків-3 випадково трапилися поблизу однойменного села Шептицького р-ну на Львівщині. Вказано, що речі, які зібрали місцеві жителі на розореній заплаві р. Білий Стік, правобережної притоки Західного Бугу, були передані до КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей».

Скарб Зубків-1 (2018) локалізовано на правобережній заплаві, неподалік багатошарового поселення з матеріалами лежницької групи культури ранньоскіфсього часу. До його депозиту віднесено п’ять бронзових цвяхоподібних прикрас зі сфероїдними головками. Нововідкриті скарби Зубків-2 і Зубків-3 (2022) знайдено на лівобережній заплаві, відстань між якими не перевищувала 0,1 км.

Зауважено, що перший із них репрезентують аналогічні 11 цвяхоподібних прикрас, оздоба із двома головками, уламок багатовиткової скрутки, а також 4 циліндричні намистини зі світло- і темно-синього скла (по 2); у складі скарбу Зубків-3 наявні 10 подібних до попередніх цвяхоподібних прикрас, які доповнюють 2 нагомілкові браслети, виготовлені із бронзових прутів, потоншені кінці яких частково накладаються.

Констатовано, що більшість українських дослідників скіфських оздоб функційно пов’язують такі цвяхоподібні вироби зі сережками, польські – із завушницями. Подібні за формою артефакти із загостреними кінцями стержнів знайдено на території Польщі, переважно в тарнобжезькій лужицькій культурі, які А. Ґавлік виокремила як тип «Сокольники», варіант Б.

Визначено, що нагомілкові браслети зі скарбу Зубків-3 наближено відповідають типу Ia1 за триступеневою класифікацією М. Мацієвські: неорнаментовані, симетричні, із прямими кінцями країв, що частково накладаються один на одного. Вказано, що подібні предмети трапляються у закритих комплексах лужицької культури.

Встановлено, що прикраси типологічно наближені до спіралеподібної зі скарбу Зубків-2, хронологічно тривалі і не є надійним хроноіндикатором.

Зазначено, що «вічкові» намистини вважають фінікійськими виробами, які на рубежі IX/VIII ст. до н. е. заполонили Середземномор’я, згодом проникли в різні куточки Європи, зокрема у Скіфію, і звідти – на терени Ліво- та Правобережної України. Ці оздоби з «бородавками» прийнято датувати V–IV cт. до н. е. Стверджено, що саме цей хронологічний маркер, а також порівняльно-типологічний аналіз подібних виробів нагомілкових браслетів, вказують на час існування зубківських скарбів, що припадає на VII–IV ст. до н. е., можливо з нахилом на V–IV ст. до н. е.

Ключові слова

скарб, скіфська доба, гальштатський період, прикраси, сережки-завушниці, шпильки, намистини, нагомілкові браслети.

Повний текст
Завантажити оригінал
treasures, Scythian era, Hallstatt period, ornaments, earrings-ear pendants, pins, beads, ankle bracelets.
Author
Yanush KOVALSKYI-BILOKRYLYI, Vitalii KONOPLIA
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-64-85
Оголошення:
Новини:

Захист дисертаційної роботи О.М. Осаульчука

11 вересня 2025 р. о 12:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за адресою м. Львів, вул. В. Винниченка, 24 (3-й поверх, конференц зала НТШ) відбудеться захист дисертаційної роботи О.М. Осаульчука «Археологічні дослідження у зонах новобудов України у ХХ  першій чверті ХХІ ст.» (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія).

Марина Демедюк взяла участь у літньому інституту “Witnessing the War on Ukraine: Testimonies as Cultural Heritage for Future Memory Landscapes»

28-31 липня 2025 року старша наукова співробітниця відділу української літератури Марина Демедюк взяла участь у літньому інституту “Witnessing the War on Ukraine: Testimonies as Cultural Heritage for Future Memory Landscapes», що вже вчетверте організувала Українська асоціація усної історії з метою концептуалізації та збереження свідчень війни як культурної спадщини та будівельного блоку майбутньої історичної пам’яті України.