ЗОБРАЖЕННЯ КОЗАЦЬКОГО ПОВСТАННЯ 1630 РОКУ ПІД ПРОВОДОМ ТАРАСА ТРЯСИЛА В ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор
Ростислав БУРДЯК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-110-121
Анотація

Проаналізовано специфіку підходів польських істориків, що працювали в період від кінця ХІХ ст. і до початку Другої світової війни, до вивчення історії козацького повстання 1630 р. під проводом Т. Трясила й особливостей його оцінок. Зазначено, що вивчення польського погляду на події 1630 р. дає змогу не лише краще розглянути події з іншого, протилежного, польського, боку, а й простежити специфіку польського сприйняття українського народу в його минулому та сучасному. Визначено значну зацікавленість польських істориків вказаного часу проблемою історії козацького повстання 1630 р. під проводом Т. Трясила.

Встановлено, що серед причин повстання вчені виділяли: конфлікти між реєстровими та нереєстровими козаками, боротьбу козацтва за свої станові права й особливо міжконфесійне протистояння православних і католиків. Констатовано, що для багатьох дослідників образ повстання обмежувався символічними для історичної пам’яті польського й українського народів подіями «Тарасової ночі», що набрала легендарних рис. Спостережено, що детальніші описи військової кампанії 1630 р. у дослідженнях Т. Корзона та В. Томкєвіча часто були сповнені спроб применшити масштаб польських втрат й показати її як перемогу коронних військ. У зображенні фіналу кампанії та Переяславської угоди простежено їхні відмінні оцінки: або як перемоги гетьмана Конєцпольскі і трактування нібито переможених повстанців, або як домовленостей, що лише відтермінували нову, більшу, війну й не зуміли приборкати козацтво.

Виснувано, що такі підходи часто були зумовлені намаганням польських дослідників використовувати історію для «зміцнення сердець» польського народу в бездержавний і вихованням патріотизму в міжвоєнний періодом.

Ключові слова

Козацьке повстання 1630 р., Тарас Трясило, польська історіографія, козаки, Річ Посполита, Православна Церква, історичні стереотипи.

Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Rostyslav BURDYAK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-110-121
Annotation

The article analyses the specifics of the approaches of Polish historians who worked in the period from the late 19th century to the beginning of the Second World War to the study of the history of the Cossack uprising of 1630 under the leadership of T. Triasylo and the peculiarities of his assessments. The study of the Polish perspective on the events of 1630 not only provides a beter understanding of these events from an alternative, often opposing, Polish viewpoint but also allows for an exploration of the distinctive features of the Polish perception of the Ukrainian people, both in their past and present. The author identifies the significant interest of Polish historians of that time in the problem of the history of the Cossack uprising of 1630 led by T. Triasylo.

Among the reasons for the uprising, scholars have identified conflicts between registered and non-registered Cossacks, the struggle of the Cossacks for their estate rights, and especially the inter-confessional confrontation between Orthodox and Catholics. For numerous researchers, the image of the uprising was limited to the events of «Tarass Night», which became symbolic for the historical memory of the Polish and Ukrainian peoples and gained legendary features. More detailed descriptions of the military campaign of 1630 in the studies of T. Korzon and W. Tomkiewicz were often filled with attempts to downplay the scale of Polish losses and show it as a victory for the crown troops. In the depiction of the finale of the battle and the Pereyaslav Treaty, there were different assessments of them either as victories of Hetman Koniecpolski and his kind treatment of the supposedly defeated rebels, or as agreements that only postponed a new major war and failed to curb the Cossacks.

The paper summarizes that these approaches were often driven by the efforts of Polish researchers to use history to «strengthen the hearts» of the Polish people during the stateless period and to foster patriotism in the interwar period.

Keywords

Cossack uprising of 1630, Taras Triasylo, Polish historiography, Cossacks, Polish Commonwealth, Orthodox Church, historical stereotypes.

Оголошення:
Новини:

Захист дисертаційної роботи О.М. Осаульчука

11 вересня 2025 р. о 12:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України за адресою м. Львів, вул. В. Винниченка, 24 (3-й поверх, конференц зала НТШ) відбудеться захист дисертаційної роботи О.М. Осаульчука «Археологічні дослідження у зонах новобудов України у ХХ  першій чверті ХХІ ст.» (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія).

Марина Демедюк взяла участь у літньому інституту “Witnessing the War on Ukraine: Testimonies as Cultural Heritage for Future Memory Landscapes»

28-31 липня 2025 року старша наукова співробітниця відділу української літератури Марина Демедюк взяла участь у літньому інституту “Witnessing the War on Ukraine: Testimonies as Cultural Heritage for Future Memory Landscapes», що вже вчетверте організувала Українська асоціація усної історії з метою концептуалізації та збереження свідчень війни як культурної спадщини та будівельного блоку майбутньої історичної пам’яті України.