СТИЛЬОВІ МОДИФІКАЦІЇ «ГАЛИЦЬКО-СТАНІСЛАВСЬКОЇ ШКОЛИ» У ПРОЗІ ГАЛИНИ ПЕТРОСАНЯК, СОФІЇ АНДРУХОВИЧ І ТАНІ МАЛЯРЧУК

Автор
Роксана ХАРЧУК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-259-270
Анотація

Зосереджено увагу на стильових особливостях романів «Забуття» (2016) Т. Малярчук, «Амадока» (2020) С. Андрухович і «Вілла Анемона» (2021) Г. Петросаняк – письменниць, які або належали до «станіславського феномена», або формувалися в межах його естетики. Зауважено, якщо для стилю «станіславців» притаманні мікронаративи, деконструкція «великих» ідей, іронія, фантастика, міф, абстрагування від реальності, посередності, заглиблення у внутрішній світ особистості-творця, через що їхні тексти самокомунікативні, то названі мисткині звертаються до реальності й метанаративів, віддають перевагу сюжетному письму, поєднують у власній творчості документальну літературу з художньою, відмовляються від іронії на користь щирості та чуттєвості. Зазначено, що така якісна зміна тексту дає підставу говорити про формування в українській літературі метамодернізму.

Використано напрацювання В. Єшкілєва, Н. Білоцерківець, які вже в 1990-х роках, тобто синхронно, визначили особливість «станіславського феномена» на тлі «києво-житомирської школи», і Т. Гребенюк, М. Павлишина, які акцентували на специфіці географічних літературних шкіл із часової перспективи. Розглянуто також статі Т. Гребенюк і Т. Пастуха із проблеми метамодернізму, найрепрезентативніших рецензій на три останні романи, які є предметом обговорення. Стильові особливості цих творів, зокрема повернення до реалізму і великих наративів, потрактовано як закономірну зміну за аналогією до відмови Т. Шевченка від гумору й бурлеску І. Котляревського у ХІХ ст. Водночас реалізм авторок визнано складним явищем завдяки гібридному письму, коли письменниці поєднують документалістику з художньою літературою або звертаються до тем, які свідчать про появу нового життєвого укладу – нової реальності, зокрема воєнної.

Ключові слова
метамодернізм, постмодернізм, «станіславський феномен», документальна література, художня література, реалізм, гібридний жанр.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roxana KHARCHUK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-259-270
Annotation

Attention is focused on the stylistic features of the latest novels «Forgetfulness» (2016) by T. Malyarchuk, «Amadoka» (2020) by S. Аndrukhovych and «Villa Anemona» (2021) by H. Petrosaniak − writers who either belonged to the «Stanislavsky phenomenon» or were formed within its aesthetics. If the postmodernism of the «Stanislav phenomenon» is characterized by micro-narratives, deconstruction of «big» ideas, irony, fantasy, myth, abstraction from reality, delving into the inner world of the individual, thus making their texts self-communicative, then their successors, on the contrary, turn to reality and metanarratives, prefer the plot writing, combine documentary literature with fiction, refuse irony, prefer sincerity and sensuality. This gives reason to talk about the formation of metamodernism in Ukrainian literature.

The works of V. Yeshkilev and N. Bilotserkivets, who already in the 1990s – synchronously – identified the distinctiveness of the «Stanislav phenomenon» against the background of the «Kyiv-Zhytomyr school», have been utilized. The contributions of T. Grebenyuk and M. Pavlyshyn, who emphasized the specificity of geographical literary schools from a temporal perspective, have also been considered. In addition, articles by T. Grebenyuk and T. Pastukh on the issue of metamodernism, as well as the most representative reviews of the last three novels under discussion, were analyzed. The stylistic features of these works, in particular the return to realism and grand narratives, are interpreted as a natural change by analogy with T. Shevchenko’s rejection of humor and I. Kotlyarevsky’s burlesque in the 19th century. At the same time, the realism of the mentioned authors is a complex phenomenon due to hybrid writing, when the writers combine documentary with fiction or turn to topics that indicate the emergence of a new way of life – a new reality in particular military.

Keywords
metamodernism, postmodernism, «Stanislav phenomenon», nonfiction, fiction, realism, hybrid genre.
Оголошення:
Новини:

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.