СТИЛЬОВІ МОДИФІКАЦІЇ «ГАЛИЦЬКО-СТАНІСЛАВСЬКОЇ ШКОЛИ» У ПРОЗІ ГАЛИНИ ПЕТРОСАНЯК, СОФІЇ АНДРУХОВИЧ І ТАНІ МАЛЯРЧУК

Автор
Роксана ХАРЧУК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-259-270
Анотація

Зосереджено увагу на стильових особливостях романів «Забуття» (2016) Т. Малярчук, «Амадока» (2020) С. Андрухович і «Вілла Анемона» (2021) Г. Петросаняк – письменниць, які або належали до «станіславського феномена», або формувалися в межах його естетики. Зауважено, якщо для стилю «станіславців» притаманні мікронаративи, деконструкція «великих» ідей, іронія, фантастика, міф, абстрагування від реальності, посередності, заглиблення у внутрішній світ особистості-творця, через що їхні тексти самокомунікативні, то названі мисткині звертаються до реальності й метанаративів, віддають перевагу сюжетному письму, поєднують у власній творчості документальну літературу з художньою, відмовляються від іронії на користь щирості та чуттєвості. Зазначено, що така якісна зміна тексту дає підставу говорити про формування в українській літературі метамодернізму.

Використано напрацювання В. Єшкілєва, Н. Білоцерківець, які вже в 1990-х роках, тобто синхронно, визначили особливість «станіславського феномена» на тлі «києво-житомирської школи», і Т. Гребенюк, М. Павлишина, які акцентували на специфіці географічних літературних шкіл із часової перспективи. Розглянуто також статі Т. Гребенюк і Т. Пастуха із проблеми метамодернізму, найрепрезентативніших рецензій на три останні романи, які є предметом обговорення. Стильові особливості цих творів, зокрема повернення до реалізму і великих наративів, потрактовано як закономірну зміну за аналогією до відмови Т. Шевченка від гумору й бурлеску І. Котляревського у ХІХ ст. Водночас реалізм авторок визнано складним явищем завдяки гібридному письму, коли письменниці поєднують документалістику з художньою літературою або звертаються до тем, які свідчать про появу нового життєвого укладу – нової реальності, зокрема воєнної.

Ключові слова
метамодернізм, постмодернізм, «станіславський феномен», документальна література, художня література, реалізм, гібридний жанр.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Roxana KHARCHUK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-259-270
Annotation

Attention is focused on the stylistic features of the latest novels «Forgetfulness» (2016) by T. Malyarchuk, «Amadoka» (2020) by S. Аndrukhovych and «Villa Anemona» (2021) by H. Petrosaniak − writers who either belonged to the «Stanislavsky phenomenon» or were formed within its aesthetics. If the postmodernism of the «Stanislav phenomenon» is characterized by micro-narratives, deconstruction of «big» ideas, irony, fantasy, myth, abstraction from reality, delving into the inner world of the individual, thus making their texts self-communicative, then their successors, on the contrary, turn to reality and metanarratives, prefer the plot writing, combine documentary literature with fiction, refuse irony, prefer sincerity and sensuality. This gives reason to talk about the formation of metamodernism in Ukrainian literature.

The works of V. Yeshkilev and N. Bilotserkivets, who already in the 1990s – synchronously – identified the distinctiveness of the «Stanislav phenomenon» against the background of the «Kyiv-Zhytomyr school», have been utilized. The contributions of T. Grebenyuk and M. Pavlyshyn, who emphasized the specificity of geographical literary schools from a temporal perspective, have also been considered. In addition, articles by T. Grebenyuk and T. Pastukh on the issue of metamodernism, as well as the most representative reviews of the last three novels under discussion, were analyzed. The stylistic features of these works, in particular the return to realism and grand narratives, are interpreted as a natural change by analogy with T. Shevchenko’s rejection of humor and I. Kotlyarevsky’s burlesque in the 19th century. At the same time, the realism of the mentioned authors is a complex phenomenon due to hybrid writing, when the writers combine documentary with fiction or turn to topics that indicate the emergence of a new way of life – a new reality in particular military.

Keywords
metamodernism, postmodernism, «Stanislav phenomenon», nonfiction, fiction, realism, hybrid genre.
Оголошення:
Новини:

Жива мова живої країни: про українські діалекти на BestsellerFest

7 серпня 2026 року у Львові, в межах всеукраїнського книжкового фестивалю BestsellerFest, відбулася подія «Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі».

У розмові взяли участь письменниці Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак та докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Тетяна Ястремська. Модерувала подію літературознавиця, літературна критикиня, лекторка освітніх платформ, головна редакторка видавництва Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук.

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 10 серпня 2026 р. (Протокол № 8), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 10 серпня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.