З ЛИСТУВАННЯ РОДИНИ ДРАГОМАНОВИХ (ГАДЯЧ‒ЖЕНЕВА/СОФІЯ)

Автор
Валентина ПРОКІП
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-289-300
Анотація

Уперше до наукового обігу введено чотири листи до подружжя Драгоманових, які надіслали члени їхньої родини з Гадяча до Женеви (7 (19) липня 1884 р., 8 (20) серпня 1884 р., травень 1888 р.) і Софії (не раніше осені 1892 р.). У неопублікованих донині епістолярних текстах Є. та О. Драгоманових представлено деталі з життя адресатів, а також описано події, які на той час відбувалися на Полтавщині. У листах окреслено коло зацікавлень кореспондентів, акцентовано увагу на найважливіших проблемах родини того періоду. В основу публікації покладено інформацію, яка додає нові штрихи для характеристики адресатів, зокрема М. Драгоманова та його найближчого оточчя - матері, дружини, дітей, брата Олександра.

Листи подано за автографами в перекладі упорядника, а також мовою оригіналу зі збереженням особливостей письма кореспондентів. У примітках і коментарях зосереджено увагу на постатях, про які згадано в текстах, конспективно викладено інформацію про них, у передньому слові передовсім мовиться про долю автографів. Окреслено історію збирання та публікації листування М. Драгоманова, яке на час смерті цього досить впливового діяча останньої чверті ХІХ ст. зберігалося в його домашньому архіві в Болгарії та безпосередньо в кореспондентів. Згадано перші епістолярні видання, підготовлені до друку завдяки зусиллям Людмили Драгоманової, Михайла Павлика, Івана Франка та Лесі Українки. Відстежено шлях поданих листів від архіву М. Драгоманова до Російської державної бібліотеки, де вони зберігаються сьогодні. Акцентовано увагу на важливості публікації документів, які осіли у фондах країни, що не один рік воює з українським народом.

Ключові слова
Михайло Драгоманов, Людмила Драгоманова, Єлизавета Драгоманова, Олександр Драгоманов, Гадяч, лист, епістолярій.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Valentyna PROKIP
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-41-289-300
Annotation

For the first time, four letters to the Drahomanov couple, sent by members of their family from Hadiach to Geneva (7 (19) July 1884, 8 (20) August 1884, May 1888) and Sofia (not earlier than autumn 1892), are introduced into scientific circulation. The unpublished epistolary texts by Y. and O. Drahomanov provide details of the addressees lives and describe the events that were taking place in Poltava region at that time. The letters outline the range of interests of the correspondents, focusing on the most important problems of the family of that period. The publication is based on information that adds new touches to the characterization of the addressees, in particular M. Dragomanov and his immediate circle - mother, wife, children, brother Oleksandr.

The letters are presented autographed in the compiler’s translation and in the original language, preserving the peculiarities of the correspondents’ writing. The notes and comments focus on the figures that are mentioned in the texts and provide concise information about the dates. The preface primarily deals with the fate of the autographs. The article highlights the history of collecting and publishing M. Drahomanov’s correspondence, which, at the time of the death of this outstanding and influential figure of the last quarter of the 19th century, was kept in his home archive in Bulgaria or in the correspondents’ archives. The author mentions the first epistolary editions prepared for printing owing to the efforts of Liudmyla Drahomanova, Mykhailo Pavlik, Ivan Franko, and Lesia Ukrainka and traces the path of the letters submitted by the archive of M. Drahomanov to the Russian State Library, where they are supposed to be currently stored. Attention is focused on the importance of publishing the documents that have settled in the funds of a country that is at war with the Ukrainian people now.

Keywords
Mykhailo Drahomanov, Liudmyla Drahomanova, Elizaveta Drahomanova, Olexander Drahomanov, Hadiach, letter, epistolary.
Оголошення:
Новини:

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.