КОНЦЕПТ «ВОРОГ» У РОМАНІ АНДРІЯ КУРКОВА «СІРІ БДЖОЛИ»
Окреслено значення образу ворога в
розвитку цивілізації і літератури. За мету поставлено проаналізувати
особливості авторського розкриття концепту «ворог» у романі А. Куркова
«Сірі бджоли», присвяченого життю двох колишніх однокласників у «сірій зоні» на
Донеччині та кримських татар в анексованому Криму. З᾽ясовано, що у творі
концепт «ворог» стає одним зі сюжетотвірних і конструюється не лише парою
ворогів дитинства – Сергій Сергійович та Пашка Хмеленко, – а й епізодичними
персонажами («сєпарів», російських найманців, феесбешників) та самого Сергія
Сергійовича і кримських татар уже у сприйнятті окупаційною владою Криму. Встановлено,
що концепт «ворог» виконує образотворчу функцію, зокрема допомагає авторові
означити національну ідентичність, громадянську позицію та систему цінностей
центрального персонажа. Спостережено, що екзистенційна ситуація виживання в
умовах війни й окупації сприяє переосмисленню попереднього життя, ставлення до оточення
(зокрема і представників іншої національності), уявлення про ворогів та
своїх/чужих; виводить із зони підсвідомого й оприявнює почуття патріотизму та відчуття
належності до певної національності, країни, культури незалежно від території
проживання.
На основі аналізу стосунків центральних
персонажів виснувано, що, попри відмінності в поглядах на «своїх», вони не
стають ворогами у військовому сенсі слова, адже один для одного є «своїми» і
мають спільну мету – зберегти село, щоб колись до нього повернулися мешканці.
Зауважено, що А. Курков у романі
вперше порушив проблему сприйняття мешканців окупованих територій Донецької і
Луганської обл. в інших регіонах України не лише як чужаків, а й як винуватців
війни та ворогів.
Виснувано, що в романі А. Куркова
«Сірі бджоли» концепт «ворог» моделюється через образ «чужого», при цьому не
кожен «чужий» для наратора стає ворогом, як і не кожен «свій» є другом.