ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛЬСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО УКРАЇНИ Й УКРАЇНЦІВ (2022–2025): ЧИННИКИ ВПЛИВУ ТА ДИНАМІКА ЗМІН
Проаналізовано динаміку та трансформацію
громадської думки Польщі щодо України у 2022–2025 рр., від початку
повномасштабного вторгнення Росії. З’ясовано, що безпрецедентний пік
солідарності з українцями з боку польського населення, зафіксований у перші
місяці війни, був унікальною, високоемоційною та кризовою реакцією, що
мобілізувала як державні інституції, так і громадянське суспільство. Вказано,
що він був зумовлений гуманітарним імперативом і спільним усвідомленням
екзистенційної загрози з боку Російської Федерації, однак цей сплеск підтримки
був радше аномалією, аніж стабільним відображенням глибинних настроїв, що
зумовило його подальше неухильне зниження. Поступове падіння рівня підтримки
розглянуто як повернення до більш прагматичного стану громадської думки, що
формується під тривалим впливом безпекових і соціально-економічних наслідків
війни. Закцентовано, що
трансформація суспільних настроїв відбувалася під впливом комплексу
економічних, політичних, історичних та інформаційних чинників. Зауважено, що
«зернова криза» стала тригером для соціального напруження та економічних
протестів, а українське питання було інструменталізовано під час парламентської
2023 р. та президентської 2025 р. виборчих кампаній, що активізувало
антиукраїнські популістські наративи.
Зазначено, що нерозв’язані питання
історичної пам’яті, передусім Волинська трагедія 1943 р., залишаються
латентним, але вагомим чинником напруги, насамперед у контексті
євроінтеграційних перспектив України. Стверджено, що ці вразливості системно
використовують російські дезінформаційні кампанії для посилення «втоми від
війни» та підриву українсько-польської солідарності. Відзначено, що збереження
стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом вимагає від обох сторін
системного підходу і політичної волі для розробки довгострокових рішень,
ведення чутливого історичного діалогу та спільного зміцнення стійкості до
деструктивних інформаційних впливів.
This article analyzes the dynamics and transformation of public opinion in Poland toward Ukraine from 2022 to 2025, following the onset of Russia’s full-scale invasion. It finds that the unprecedented peak of solidarity observed in the initial months of the war was a unique, highly emotional, and crisis-driven response that mobilized both state institutions and civil society. This reaction was driven by a humanitarian imperative and a shared perception of an existential threat from the Russian Federation. However, this surge in support proved to be an anomaly rather than a stable reflection of long-standing public attitudes, resulting in its gradual decline over time. This decline is interpreted as a return to a more «normal» and pragmatic public stance, shaped by the prolonged effects of the war’s security and socio-economic consequences. The transformation of public sentiment is shown to be influenced by a complex interplay of economic, political, historical, and informational factors. In particular, the «grain crisis» triggered social unrest and economic protests, while the Ukrainian issue was instrumentalized during the 2023 parliamentary and 2025 presidential election campaigns, fueling anti-Ukrainian populist narratives.
Unresolved issues of historical memory, primarily the 1943 Volhynia events, continue to serve as latent but significant sources of tension – especially in the context of Ukraine’s European integration ambitions. These vulnerabilities have been systematically exploited by Russian disinformation campaigns to intensify «war fatigue» and erode Polish-Ukrainian solidarity.
The article argues that preserving the strategic partnership between Warsaw and Kyiv requires a systemic approach and sustained political will on both sides to develop long-term solutions, engage in a sensitive historical dialogue, and jointly strengthen resilience against malign informational influence.
public
opinion, Ukrainian-Polish relations, Russo-Ukrainian War, solidarity, «war
fatigue», «grain crisis», historical memory, disinformation.