ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА США УКРАЇНІ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Автор
Ігор ЗАБОЛОТНЮК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-23-32
Анотація

Проаналізовано особливості американської військової допомоги Україні на початковому етапі російсько-української війни. Досліджено суть і масштаби наданої підтримки, доведено, що вона обмежувалася переважно нелетальними засобами – бронежилетами, приладами нічного бачення, системами зв’язку та медичним обладнанням. Показано, що у політиці адміністрації Барака Обами домінували дипломатичні та санкційні засоби впливу на Росію, що зумовило відмову від постачання летальної зброї Україні попри запити української сторони. Виявлено внутрішньополітичні та зовнішньополітичні чинники, які визначали параметри американської допомоги, зокрема сфокусовано увагу на прагненні США уникнути прямої конфронтації з Російською Федерацією. Зазначено, що консервативна внутрішньополітична ситуація у США, потреба в координації дій із європейськими союзниками по НАТО, а також стратегічні інтереси у діалозі з Росією значно вплинули на темпи й обсяги надання озброєння Україні.

Проаналізовано реакцію українських політиків і суспільства на позицію США, яка стосувалася російсько-української війни, визначено роль Конгресу США у наданні військової допомоги Україні, досліджено економічний та оборонний компоненти допомоги США через призму бюджетних програм і кредитних гарантій. Акцентовано увагу на важливості Закону «Про підтримку свободи України» (2014) та оцінено його вплив на формування правової бази для надання летальної і нелетальної допомоги. Відзначено, що надана допомога мала важливе психологічне значення, підтверджувала готовність США підтримувати Українську державу в умовах російської збройної агресії. Констатовано, що досвід 2014 р. став підґрунтям для формування довготривалої стратегії американської підтримки України, яка поєднала військову, політичну та дипломатичну складові.

Ключові слова
російсько-українська війна, АТО, військова допомога, США, Україна, ЗСУ, зброя, Російська Федерація. 
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Igor ZABOLOTNIUK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-23-32
Annotation

The article analyzes the features of U.S. military assistance to Ukraine at the initial stage of the Russian-Ukrainian war. The nature and scale of the provided support are examined, and it is shown that it was primarily limited to non-lethal means, including body armor, night-vision devices, communication systems, and medical equipment. It is demonstrated that the Obama administration’s policy was dominated by diplomatic and sanction-based instruments of influence on Russia, which resulted in the refusal to supply lethal weapons to Ukraine despite requests from the Ukrainian side. Domestic and foreign policy factors that shaped the parameters of U.S. assistance are identified, with particular attention paid to the U.S. desire to avoid direct confrontation with the Russian Federation. It is noted that the conservative domestic political situation in the U.S., the need to coordinate actions with European NATO allies, and strategic interests in dialogue with Russia significantly influenced the timing and scale of weapons provision to Ukraine.

The reaction of Ukrainian politicians and society to the U.S. position regarding the Russian-Ukrainian war is analyzed, the role of the U.S. Congress in providing military assistance to Ukraine is determined, and the economic and defense components of U.S. aid are examined through the lens of budgetary programs and loan guarantees. Special attention is paid to the importance of the Ukraine Freedom Support Act of 2014, and its impact on creating a legal framework for providing lethal and non-lethal assistance is evaluated. It is emphasized that the assistance provided had significant psychological importance, confirming the U.S. readiness to support the Ukrainian state under conditions of Russian armed aggression. It is concluded that the experience of 2014 laid the groundwork for the formation of a long-term strategy of U.S. support for Ukraine, combining military, political, and diplomatic components.


Keywords
Russian-Ukrainian Warу, ATO, military assistance, USA, Ukraine, Armed Forces of Ukraine, weapons, Russian Federation.
Оголошення:
Новини:

Зустріч із начальником департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації Олегом Паскою

23 січня 2026 р. начальник департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації, кандидат наук з державного управління Олег Паска  зустрівся із завідувачем відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктором історичних наук Миколою Литвином, з яким обговорено актуальні проблеми українсько-польських відносин новітньої доби. Зініційовано можливість проведення Уроків свободи на честь 250-ччя проголошення незалежності США. Як відомо, 1926 р. у школах Галичини проводилися пропам`ятні заходи за участю учнів, їхніх батьків та вчителів у зв'язку з відзначення 150-ччя проголошення незалежності США

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.