«В СОРОК ПЕРВОМУ В ЛУЦКУЙ ТЮРМИ ПОБИЛИ»: ФОЛЬКЛОРНИЙ НАРАТИВ ПРО РОЗСТРІЛИ В’ЯЗНІВ У ЧЕРВНІ 1941 РОКУ ЯК ФІКСАЦІЯ ЗЛОЧИНУ РАДЯНСЬКОЇ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ В ПАМ’ЯТІ НАРОДУ
Досліджено відображення в усноісторичних оповідях трагедії масових розстрілів у Луцькій тюрмі в червні 1941 р., здійснених НКВС напередодні вступу у Луцьк німецьких військ. Проаналізовано сюжетно-мотивний фонд фольклорних наративів на історичну тематику, записаних у Маневицькому р-ні Волинської області. Наголошено, що сюжети автобіографічних меморатів відображають не лише сам злочин тоталітарного режиму, а й його вплив на пам’ять про події Другої світової війни на Волинському Поліссі. Доведено, що оповіді про Луцьку тюрму тісно пов’язані з наративами про національно-визвольний рух на Волинському Поліссі, адже серед жертв були діячі ОУН, інтелігенція та очільники просвітянських організацій краю. Простежено основні етапи фольклоризації текстів про масові розстріли українців під час Другої світової війни. Висвітлено роль фольклорних наративів у збереженні пам’яті про розстріли та їхній зв’язок із національною ідентичністю українців. Зазначено, що оповідання-спогади і перекази акцентують увагу на жорстокості розправи, її символічному значенні та подальшій боротьбі вцілілих за незалежність України. Особливу увагу приділено мотивам чудесного порятунку, співпраці частини українців із німецькою адміністрацією після злочинів НКВС та спробам пояснення трагедії крізь призму народної пам’яті про масові страти. Зауважено, що низка сюжетів демонструє, що репресії радянської влади стали каталізатором зростання національного руху. Акцентовано на важливості фольклорних свідчень у відновленні історичної справедливості та вивченні репресивних практик радянського тоталітарного режиму.
The proposed article explores the
representation of the tragedy of mass executions in Lutsk Prison in June 1941, carried out by the
NKVD on the eve of the entry of German troops into Lutsk, in oral historical
narratives. The study analyzes the plot-motive structure of folklore narratives
on historical themes recorded in the Manevychi district of the Volyn oblast
between 2018 and 2024. It is emphasized that the plots of autobiographical
memorates reflect not only the crime of the totalitarian regime itself, but
also its impact on the memory of World War II
events in Volyn Polissia. The study proves that the narratives about Lutsk
Prison are closely related to stories about the national liberation movement in
Volyn Polissia, as among the victims were Organization of Ukrainian
Nationalists (OUN) activists, intellectuals, and leaders of local cultural
organizations. The key stages of the texts about the mass executions of
Ukrainians during World War II
that were transformed into folklore are traced. The article highlights the role
of folklore narratives in preserving the memory of the executions and their
connection to Ukrainian national identity. Memoirs and oral stories emphasize
the cruelty of the massacre, its symbolic significance, and the subsequent
struggle of the survivors for Ukraine’s independence. Special attention is
given to motifs of miraculous rescue, the cooperation of some Ukrainians with
the German administration after the NKVD crimes, and attempts to interpret the
tragedy through the lens of folk memory of mass executions. A number of plots
demonstrate that Soviet repression became a catalyst for the growth of the
national movement. The article underlines the importance of folklore
testimonies in restoring historical justice and studying the repressive
practices of the Soviet totalitarian regime.