«В СОРОК ПЕРВОМУ В ЛУЦКУЙ ТЮРМИ ПОБИЛИ»: ФОЛЬКЛОРНИЙ НАРАТИВ ПРО РОЗСТРІЛИ В’ЯЗНІВ У ЧЕРВНІ 1941 РОКУ ЯК ФІКСАЦІЯ ЗЛОЧИНУ РАДЯНСЬКОЇ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ В ПАМ’ЯТІ НАРОДУ

Автор
Марина ДЕМЕДЮК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-112-120
Анотація

Досліджено відображення в усноісторичних оповідях трагедії масових розстрілів у Луцькій тюрмі в червні 1941 р., здійснених НКВС напередодні вступу у Луцьк німецьких військ. Проаналізовано сюжетно-мотивний фонд фольклорних наративів на історичну тематику, записаних у Маневицькому р-ні Волинської області. Наголошено, що сюжети автобіографічних меморатів відображають не лише сам злочин тоталітарного режиму, а й його вплив на пам’ять про події Другої світової війни на Волинському Поліссі. Доведено, що оповіді про Луцьку тюрму тісно пов’язані з наративами про національно-визвольний рух на Волинському Поліссі, адже серед жертв були діячі ОУН, інтелігенція та очільники просвітянських організацій краю. Простежено основні етапи фольклоризації текстів про масові розстріли українців під час Другої світової війни. Висвітлено роль фольклорних наративів у збереженні пам’яті про розстріли та їхній зв’язок із національною ідентичністю українців. Зазначено, що оповідання-спогади і перекази акцентують увагу на жорстокості розправи, її символічному значенні та подальшій боротьбі вцілілих за незалежність України. Особливу увагу приділено мотивам чудесного порятунку, співпраці частини українців із німецькою адміністрацією після злочинів НКВС та спробам пояснення трагедії крізь призму народної пам’яті про масові страти. Зауважено, що низка сюжетів демонструє, що репресії радянської влади стали каталізатором зростання національного руху. Акцентовано на важливості фольклорних свідчень у відновленні історичної справедливості та вивченні репресивних практик радянського тоталітарного режиму.

Ключові слова
фольклорні наративи, усна історія, сюжетно-мотивна основа, Друга світова війна, масові розстріли, визвольний рух, репресії. 
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Мaryna DEMEDYUK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-112-120
Annotation

The proposed article explores the representation of the tragedy of mass executions in Lutsk Prison in June 1941, carried out by the NKVD on the eve of the entry of German troops into Lutsk, in oral historical narratives. The study analyzes the plot-motive structure of folklore narratives on historical themes recorded in the Manevychi district of the Volyn oblast between 2018 and 2024. It is emphasized that the plots of autobiographical memorates reflect not only the crime of the totalitarian regime itself, but also its impact on the memory of World War II events in Volyn Polissia. The study proves that the narratives about Lutsk Prison are closely related to stories about the national liberation movement in Volyn Polissia, as among the victims were Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) activists, intellectuals, and leaders of local cultural organizations. The key stages of the texts about the mass executions of Ukrainians during World War II that were transformed into folklore are traced. The article highlights the role of folklore narratives in preserving the memory of the executions and their connection to Ukrainian national identity. Memoirs and oral stories emphasize the cruelty of the massacre, its symbolic significance, and the subsequent struggle of the survivors for Ukraine’s independence. Special attention is given to motifs of miraculous rescue, the cooperation of some Ukrainians with the German administration after the NKVD crimes, and attempts to interpret the tragedy through the lens of folk memory of mass executions. A number of plots demonstrate that Soviet repression became a catalyst for the growth of the national movement. The article underlines the importance of folklore testimonies in restoring historical justice and studying the repressive practices of the Soviet totalitarian regime.

Keywords
folk narrative, oral historу, plot-motive structure, World War II, Lutsk Prison, mass executions, liberation movement, persecution.
Оголошення:
Новини:

Відбулася сесія загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України

22 квітня 2026 р. у Києві, за участі директора Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, член-кореспондента НАН України, д. і. н., проф. Ігоря СОЛЯРА, вченого секретаря Інституту, к. і. н. Олега МУРАВСЬКОГО, відбулася сесія загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України.

Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень

21 квітня 2026 р. о відбудеться 15:00 відкрита лекція Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України, кандидата історичних наук Вітенка Миколи Дмитровича