ОБРАЗ КОЗАЦЬКИХ РЕФОРМ КОРОЛЯ СТЕФАНА БАТОРІЯ У ПРАЦЯХ ПОЛЬСЬКИХ ІСТОРИКІВ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ – 1939 РОКУ
Визначено, що історія створення козацького
реєстру за часів правління короля Стефана Баторія була в центрі багатьох козакознавчих
досліджень польських істориків, які працювали у період від кінця ХІХ ст. й
до початку Другої світової війни. Зазначено, що дослідники звертали увагу на
причини, що підштовхнули владу Речі Посполитої до такого кроку й, поруч із
потребою використання козацької військової сили у війні з Москвою, акцентували
на вагомих обставинах необхідності взяття козаків під контроль держави й
забезпечення від їх походів на терени Османської імперії та можливого вибуху
війни з нею. Зауважено, що науковці вивчали особливості військової організації
реєстрових козаків і часто віднаходили її аналоги в організації типу військ т. зв.
угорської піхоти. Вказано, що багато вчених наголошували на частковості реформи
та її недовершеності, що не дозволило охопити увесь козацький загал і дієво
використати його на користь держави.
Констатовано, що більшість
козаків, попри спроби їх покарання, залишалися незалежними та продовжували
самостійні військові дії. Стверджено, що дискусійною була у середовищі
польських вчених проблема привілеїв, наданих козакам. Відзначено, що попри
акценти, що переважали, на обмеженості прав козаків і їх поширенні лише на
записаних у реєстр осіб, з’являлися голоси на користь можливого широкого
трактування тексту королівських документів із виділенням усього українського
козацтва в особливу привілейовану соціальну групу. Досліджено різні підходи
істориків до оцінок «баторіанської легенди», яка з’явилася у козацькому
середовищі довкола реформ Стефана Баторія у наступні десятиліття. Виснувано, що
її оцінювали як наслідок великої любові козаків до короля та вдячності за його
заходи, однак здебільшого розглядали як небезпечну видумку, що підштовхувала у
майбутньому козаків до боротьби проти влади.
It has been determined
that the history of the creation of the Cossack register during the reign of
King Stephen Batory was at the center of many Cossack studies by Polish
historians who worked from the end of the 19th century to the
beginning of World War II. Researchers drew attention to the reasons that
pushed the authorities of the Polish-Lithuanian Commonwealth to such a step
and, along with the need to use Cossack military force in the war with Moscow,
emphasized the weighty circumstances of the need to take the Cossacks under
state control and secure them from their campaigns to the territories of the
Ottoman Empire and the possible outbreak of war with it. Scientists studied the
features of the military organization of registered Cossacks and often found
its analogues in the organization of the so-called «Hungarian infantry» troops.
Many scientists emphasized the partial nature of the reform and its
incompleteness, which did not allow to cover the entire Cossack community and
effectively use it for the benefit of the state. The majority of the Cossacks,
despite attempts to punish them, remained independent and continued independent
military operations. The problem of privileges granted to the Cossacks remained
a subject of discussion among Polish scholars. Despite the prevailing emphasis
on the limited nature of the rights of the Cossacks and their extension only to
persons recorded in the register, voices appeared in favor of a possible broad
interpretation of the text of the royal documents with the allocation of all
Ukrainian Cossacks into a special privileged social group. It has been studied
that there are certain different approaches of historians to the assessments of
the «Batory legend», which appeared in the Cossack environment around the
reforms of Stefan Batory in the following decades. It was assessed as a
consequence of the Cossacks’ great love for the king and gratitude for his
measures, but was mostly considered as a dangerous fiction that pushed the
Cossacks to fight against the authorities in the future.
Відбулася сесія загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України
Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень
21 квітня 2026 р. о відбудеться 15:00 відкрита лекція Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України, кандидата історичних наук Вітенка Миколи Дмитровича