ТОВАРИСТВО ЖІНОК З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор
Наталія МИСАК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-186-202
Анотація

Проаналізовано роль Товариства жінок з вищою освітою у розвитку українського жіночого руху в Галичині. Досліджено передумови, що стимулювали активізацію феміністичного руху в краї на початку ХХ ст. (освітні реформи Габсбургів, зокрема доступ жінок до вищих шкіл, популярність феміністичних ідей, зростання громадської активності жіноцтва, суспільне трактування її як складової боротьби українців за національні права тощо). Акцентовано, що після Першої світової війни розпочався новий етап розвитку українського жіночого руху, який характеризувався зміною його цілей, консолідацією та структуризацією, а водночас і диференціацією (творення нових об’єднань, спрямованих на професійну реалізацію жіноцтва). Розглянуто особливості становлення Товариства жінок з вищою освітою, цілі й завдання його діяльності, організаційні особливості, керівний склад і зміни у ньому за період існування товариства. Значну увагу акцентовано на ролі в функціонуванні ТЖзВО першої жінки-офіцера, викладачки, науковиці Олени Степанів-Дашкевич. Проаналізовано основні напрями діяльності товариства: фінансова й наукова підтримка жіноцтва, що навчається (організація курсів іноземних мов, стипендійна допомога на здобуття вищої освіти, популяризація наукових досліджень серед жінок, сприяння у публікації наукових розвідок, статей тощо); просвітницька робота (організація публічних лекцій і рефератів, популяризація жіночої проблематики у суспільстві); налагодження співпраці з міжнародними феміністичними об’єднаннями, інтеграція у світовий феміністичний рух (особливий акцент на співробітництві з українськими організаціями й окремими активістками на еміграції).

Акцентовано на участі товариства у громадському житті краю, зокрема співпраці/відмові від неї/конкуренції з польськими й українськими організаціями, насамперед Союзом українок. Розглянуто основні проблеми, що поступово призвели до згортання діяльності Товариства жінок з вищою освітою (матеріальна скрута, брак власного приміщення, невелика кількість членів, перебування більшості із них на провінції, перевага пасивного членства над активним, політика польської влади щодо українських організацій, конкуренція всередині українського жіночого руху тощо).

Ключові слова
Товариство жінок з вищою освітою, український жіночий рух, фемінізм, Олена Степанів-Дашкевич, просвітницька діяльність, Союз українок, Галичина.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nataliia MYSAK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-186-202
Annotation

The role of the Society of Women with Higher Education in the development of the Ukrainian women’s movement in Galicia has analyzed. The prerequisites that stimulated the activation of the feminist movement in the region at the beginning of the 20th century have been investigated (Habsburg educational reforms, in particular, women’s access to higher education, the popularity of feminist ideas, the growth of women’s public activity, its public interpretation as a component of the struggle of Ukrainians for national rights, etc.). It has been emphasized that after the First World War, a new stage in the development of the Ukrainian women's movement began, which was characterized by a change in its goals, consolidation and structuring, and at the same time differentiation (the creation of new associations aimed at the professional realization of women). The features of the formation of the Society of Women with Higher Education, the goals and objectives of its activities, organizational issues, management structure and changes in it during the period of the society's existence have been considered. Special attention was paid to the contribution of the first female officer, teacher, and scientist, Olena Stepaniv-Dashkevych in the functioning of the Society. The main areas of activity of the society have been analyzed, such as: financial and scientific support for female students (organization of foreign language courses, scholarship assistance for higher education, popularization of scientific research among women, assistance in the publication of scientific research, articles, etc.); educational work (organization of public lectures and essays, popularization of women's issues in society); establishment of cooperation with international feminist associations, integration into the world feminist movement (special emphasis on cooperation with Ukrainian organizations and individual activists in emigration).

The emphasis was placed on the participation of the society in the public life of the region, in particular cooperation/refusal of it/competition with Polish and Ukrainian organizations, especially with the Union of Ukrainian Women. The main problems that gradually led to the fading of the Society’s activities were considered (material difficulties, lack of their own premises, small number of members, most of them staying in the provinces, preference for passive membership overactive membership, the policy of the Polish authorities towards Ukrainian organizations, competition within the Ukrainian women's movement, etc.).

Keywords
Society of Women with Higher Education, Ukrainian women's movement, feminism, Olena Stepaniv-Dashkevych, educational activities, Union of Ukrainian Women, Galicia.
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).