АНАЛІЗ «ЗИМОВОЇ КАЗКИ» «ПОЄДИНОК» ІВАНА ФРАНКА: ЗНАХІДКИ ТА ПІДКАЗКИ МИКОЛИ ІЛЬНИЦЬКОГО
Стереометрично досліджено особливості
поетики прозового тексту Івана Франка «Поєдинок», який є дуже глибоким,
непростим, емоційно-сконденсованим твором, адже показує незвичайну, фантастичну
ситуацію – бій двійників, реального та фіктивного, а з’ясувати, хто з них
справжній, вдається не одразу. Зазначено, що цей герць є символом роздвоєння
душі. Уперше твір проаналізовано комплексно в онтологічному, суспільно-політичному,
психологічному, біографічному аспектах. Зосереджено увагу на особливостях
інтерпретації твору у сучасному літературознавстві. З’ясовано джерела написання
твору. Як теоретико-методологічну базу дослідження використано праці,
присвяченні вивченню творчого доробку І. Франка в аспекті проблематики. Доведено,
що на тлі досліджень таких літературознавців, як Григорій Грабович, Тамара Гундорова,
Євген Маланюк, Богдан Тихолоз та інші, розвідка Миколи Ільницького
репрезентує оригінальний погляд на проблему бінарної сутності творчої
особистості, акцентуючи передусім на порівняльному методі студіювання. Вказано,
що окрім художніх паралелей із «Двійником» Фьодора Достоєвского, дослідник
подав і свої спостереження над оригінальністю Франкового «Поєдинку».
На основі образів, сюжетних колізій,
джерел, інтертекстуальних зв’язків проаналізовано поширеність у творах І. Франка
мотиву роздвоєння особистості, взаємозв’язок із його біографією. Зауважено, що
віршований і прозовий тексти «Поєдинку» з проблематикою розщеплення особистості,
валенродизму, що призводить до сутички із самим собою, а потім до зради,
самогубства унаслідок втрати цілого «я», присутній у сюжетах інших творів І. Франка
(«Смерть Каїна», «Лель і Полель», «Гриць і панич», «Похорон», «Рубач», «Хома з
серцем і Хома без серця»). Тому для аналізу та порівняння також залучено інші
тексти письменника, які мають схожу проблематику чи образну символіку (поетика
воєнного лиха). Окремо розглянуто Франків псевдонім Мирон, який домінує у
творах із темою роздвоєння, а у новелі «Поєдинок» є ім’ям для двох антагоністів,
героя і антигероя, оповідача і його двійника, письменника і його другого «я».
The article
stereometrically examines the peculiarities of the poetics of Ivan Franko’s
prose text «The
Duel», which is a very deep, complex, emotionally condensed
work, as it shows an unusual, fantastic situation – a fight between real and
fictitious doubles and it is not immediately possible to find out which of them
is real. This battle is a symbol of the split soul. For the first time, the
work is analyzed comprehensively in its ontological, socio-political,
psychological, and biographical aspects. Attention is focused on the
peculiarities of the interpretation of the work in modern literary studies. The
sources of the work are identified. The theoretical and methodological basis of
the study are works devoted to the study of Franko’s creative work in terms of
the problematic. Against the background of the studies of such literary
scholars as Hryhoriy Hrabovych, Tamara Gundorova, Yevhen Malaniuk, Bohdan
Tykholoz, and others, Mykola Ilnytsky’s research represents an original view of
the problem of the binary essence of the creative personality, focusing
primarily on the comparative method of study. In addition to the artistic
parallels with F. Dostoevsky’s «The Double» (Fedir Dostoevsky), the researcher also presents his
observations on the originality of Franko’s «Duel».
The aim is to
analyze the prevalence of the split personality motif in Franko’s works and its
relationship with his biography on the basis of images, plot collisions,
sources, and intertextual connections. The poetic and prose texts of «The Duel» with the problem of split personality, valenrodism,
which leads to a clash with oneself, and then to betrayal, suicide as a result
of the loss of the whole self, are present in the plots of other works by
Franko («The Death of Cain», «Lel and Polel», «Hryts and Panich», «The Funeral», «The Cutter», «Homa with a Heart and Homa without a Heart»). Therefore, other texts by the writer that have
similar issues or figurative symbolism (poetics of war disaster) are also
involved in the analysis and comparison. Franko’s
pseudonym Myron, which dominates in the works with the theme of duality, and in
the novel «Duel» it is the name for two antagonists, the hero and the
antihero, the narrator and his double, the writer and his second self, is
considered separately.