«ЛІТОПИСНЕ СЛОВО» У РОМАНІ «МАНУСКРИПТ З ВУЛИЦІ РУСЬКОЇ» РОМАНА ІВАНИЧУКА: НАРАТИВНА СТРАТЕГІЯ І ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Автор
Мар’яна ГІРНЯК
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-245-256
Анотація
Зосереджено увагу на романі «Манускрипт з вулиці Руської» Романа Іваничука – одному зі зразків «мислячого історичного роману» в українській прозі 1960–1980-х років. Зокрема, висвітлено особливості функціонування «літописного слова» як наративної стратегії, що через вставний текст-містифікацію дає змогу авторові, з одного боку, передати колорит епохи зламу XVI–XVII ст., а з іншого – відтворити інтелектуальну атмосферу Львова відповідного історичного періоду. Простежено співіснування у романі двох нараторів: корчмаря-літописця та «автора», що намагався відновити історичний документ і написати власний твір, наближений до середньовічного. З’ясовано, як «авторський» голос запропонував власну інтерпретацію історичних подій і розмірковував на філософські теми, як відбувається діалог між перспективами бачення різних суб’єктів свідомості, а також між «автором» та історичними і літературними текстами (насамперед із Біблією). Продемонстровано, як наратори роману привертали увагу до різних аспектів життя тогочасного Львова, спонукаючи відчитувати місто як текст (просторові координати Львова, приватні історії його знаменитостей і пересічних мешканців). Показано, як специфіка наративної організації роману забезпечила балансування наративу на межі історизму та міфологізму (напівмістичні візії персонажів, мотиви «лжеангела» чи угоди з дияволом). Окреслено специфіку представлення у романі протистоянь на національному та релігійному ґрунті, а також авторські акценти щодо проблем, із якими стикалося інтелектуальне середовище того часу (індивідуальна і національна ідентичність, апелювання до власних джерел і надбань світової культури, шлях інтелектуала у складних історичних обставинах (самовдосконалення, народна просвіта чи збройний опір), духовне спадкоємство між інтелектуалами різних поколінь).
Ключові слова
літописний прийом, наратор, історизм, міфологізм, філософські рефлексії, персонаж-інтелектуал.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Maryana HIRNYAK
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-245-256
Annotation

The article deals with Roman Ivanychuk’s novel «The Manuscript from Rus’ka Street», which is one of the samples of the «intellectual historical novel» in the Ukrainian fiction of the 1960s–1980s. In particular, the peculiarities of the functioning of «chronicle word» as an authorial narrative strategy, which enables, on the one hand, to convey the flavor of the epoch through the inset text-mystification and, on the other hand, to reproduce Lviv intellectual atmosphere of that time, are highlighted. The coexistence of two narrators in the novel, namely, innkeeper-chronicler and the «author» that endeavors to reconstruct the historical document and write his own work similar to the medieval one is observed. It is clarified how the «author’s» voice offers his own interpretation of historical events and reflects on philosophical issues; how the dialogue among various points of view (narrative perspectives) as well as between the «author» and historical texts along with the literary ones (primarily the Bible) takes place. It is demonstrated how the narrators of the novel draw attention to the various aspects of life in Lviv of that time, while encouraging to read the city as a text (spatial coordinates of Lviv, private stories of its celebrities and average residents). It is revealed how the specifics of the narrative arrangement of the novel provide the narrative balancing on the edge of historicism and mythologism (semi-mystical visions of the characters, motifs of «false angel» and «the agreement with the devil»). The peculiarities of representing the confrontations on the national and religious basis in the novel as well as the authorial emphasis on the problems faced by the intellectual milieu of that time (individual and national identity, referring to their own origins and the heritage of world culture, the paths of the intellectuals in difficult historical circumstances (self-improvement, public education or armed resistance), spiritual succession among the intellectuals of different generations) are outlined.

Keywords
chronicle technique, narrator, historicism, mythologism, philosophical reflections, intellectual hero.
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).