Розглянуто зображення війни
у творчості українсько-американського письменника Юрія Тарнавського,
співзасновника та учасника Нью-Йоркської групи. Зазначено, що, як і інші члени
первісного складу цієї групи, Ю. Тарнавський належав до покоління дітей
війни, а
також що переживання подій 40-х років
ХХ ст. стало для письменника великим потрясінням. Встановлено, що опис тих подій подано у перших розділах його
автобіографії «Босоніж додому і назад», а їхнє художнє відображення є у збірці
поезій прозою «Спомини», у романі «Теплі полярні ночі», а також у повісті
«Шляхи».
Наведено інформацію, що
десятирічним хлопцем майбутній письменник втратив матір, дім і змушений був
покинути Батьківщину, без батька. Вказано, що перебування у таборах для
переміщених осіб, а згодом життя в Америці супроводжувалися відчуттям власного
чужинства. Доведено, що втрати рідних, споглядання масових страт євреїв та
убивств українців спонукали до художніх рефлексій над темами смерті, сенсу
життя, абсурду.
Розглядаючи написаний у
ранній період творчості цикл поезій прозою «Спомини» (1964), звернуто
увагу на притаманні поетиці цього циклу відстороненість зображення і
кінематографічність. Спостережено, що роман «Теплі полярні ночі» (2019),
написаний у пізній період творчості, відображає інтенсивну зміну картини світу
головного героя, у чиє дитинство вторглася війна. Встановлено, що
автобіографічність цієї книжки переплетена з художнім домислом, поширеним і на
магістральну сюжетну лінію; розв’язка сюжету резонує з теперішніми
геополітичними настроями у Східній Європі.
Виснувано, що досвід війни позначився
на проблематиці і поетиці творчості Ю. Тарнавського загалом. Зокрема,
такий вплив простежено у першій збірці поета «Життя в місті» (1956), яка є
цілком екзистенціалістичною і першою в історії української поезії суто
верлібровою збіркою, а також у повісті «Шляхи» (1956; 2000).
Згадано і про твір «Це гниє труп», який
Юрій Тарнавський написав у 2022 р. під впливом жахіть російсько-української
війни.