ДОКУМЕНТАЛЬНА І ХУДОЖНІ ВІЗІЇ ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ ТАРНАВСЬКОГО
Розглянуто зображення війни
у творчості українсько-американського письменника Юрія Тарнавського,
співзасновника та учасника Нью-Йоркської групи. Зазначено, що, як і інші члени
первісного складу цієї групи, Ю. Тарнавський належав до покоління дітей
війни, а
також що переживання подій 40-х років
ХХ ст. стало для письменника великим потрясінням. Встановлено, що опис тих подій подано у перших розділах його
автобіографії «Босоніж додому і назад», а їхнє художнє відображення є у збірці
поезій прозою «Спомини», у романі «Теплі полярні ночі», а також у повісті
«Шляхи».
Наведено інформацію, що
десятирічним хлопцем майбутній письменник втратив матір, дім і змушений був
покинути Батьківщину, без батька. Вказано, що перебування у таборах для
переміщених осіб, а згодом життя в Америці супроводжувалися відчуттям власного
чужинства. Доведено, що втрати рідних, споглядання масових страт євреїв та
убивств українців спонукали до художніх рефлексій над темами смерті, сенсу
життя, абсурду.
Розглядаючи написаний у
ранній період творчості цикл поезій прозою «Спомини» (1964), звернуто
увагу на притаманні поетиці цього циклу відстороненість зображення і
кінематографічність. Спостережено, що роман «Теплі полярні ночі» (2019),
написаний у пізній період творчості, відображає інтенсивну зміну картини світу
головного героя, у чиє дитинство вторглася війна. Встановлено, що
автобіографічність цієї книжки переплетена з художнім домислом, поширеним і на
магістральну сюжетну лінію; розв’язка сюжету резонує з теперішніми
геополітичними настроями у Східній Європі.
Виснувано, що досвід війни позначився
на проблематиці і поетиці творчості Ю. Тарнавського загалом. Зокрема,
такий вплив простежено у першій збірці поета «Життя в місті» (1956), яка є
цілком екзистенціалістичною і першою в історії української поезії суто
верлібровою збіркою, а також у повісті «Шляхи» (1956; 2000).
Згадано і про твір «Це гниє труп», який
Юрій Тарнавський написав у 2022 р. під впливом жахіть російсько-української
війни.
The
article is devoted to the depiction of war in the works of the Ukrainian-American
writer Yuriy Tarnawsky, co-founder and member of the New York Group. Like other
members of the original composition of this group, Y. Tarnawsky belongs to the
generation of children of war. The writer was greatly disturbed by the events of
1940s. The description of those events is given in the first chapters of his
autobiography «Barefoot Home and Back», and their reflection is found in
several works: in the collection of prose poems «Memories», in the novels «Warm
Arctic Nights», and «Paths».
As a ten-year-old
boy, the future writer lost his mother, home and was forced to leave his
homeland, without a father. Being in camps for displaced people, and later
living in America, for a long time he could not get rid of the feeling of his
own foreignness. The loss of relatives, the contemplation of mass executions of
Jews and the murders of Ukrainians prompted artistic reflections on the themes
of death, the meaning of life, and the absurd.
Considering
the cycle of prose poems «Memories» (1964), written in the early period of
Tarnawsky’s creation, the author of the article draws attention to the
detachment of the image and cinematic nature inherent in the poetics of this
cycle. The novel «Warm Arctic Nights» (2019), written in the late period
of his work, reflects an intensive change in main character’s worldview, whose
childhood was invaded by war. The autobiographical nature of this book is
intertwined with artistic imagination, which extends to the main storyline. The
resolution of the plot resonates with current geopolitical moods in Eastern
Europe.
In the
opinion of the author of the article, the experience of war affected the issues
and poetics of Yuriy Tarnawsky’s work in general. Such an influence can be seen
in the poet’s first collection, «Life in the City» (1956), which is entirely
existentialist and the first collection of verse libre poems in the history of
Ukrainian literature, as well as in the novel «Paths» (1956/2000).
Tarnawsky’s
work «It is the Rotting of the Corpse» (2022), written under the influence of
the horrors of the Russian-Ukrainian war, is also mentioned in the article.