ҐЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1920–1930­х РОКІВ У ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МИКОЛИ ІЛЬНИЦЬКОГО

Автор
Микола КРУПАЧ
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-280-291
Анотація

Уперше комплексно проаналізовано основні літературознавчі праці М. Ільницького, у яких він порушував проблему ґенези української еміграційної літератури 1920–1930­х років. З’ясовано, що у дослідженнях ученого практично відсутній ґрунтовний аналіз літературно-мистецького життя в еміграції, зокрема на території Польщі, саме в перші роки (кінець 1920–1923) втрати Україною незалежності. Зазначено, що, як правило, дослідник відправною точкою початку літературного життя української політичної еміграції в Західній Європі визначав Прагу. Вказано, що зосібна М. Ільницький у своїх працях переважно використовував термін «Празька школа», який начебто знаменував феномен зародження та розквіту української еміграційної літератури, передусім поезії.

Виявлено, що літературознавець пов’язував ґенезу української еміграційної літератури (зокрема поезії) міжвоєнного періоду насамперед з іменем Юрія Дарагана. Розкрито джерела, які у працях М. Ільницького стали основою інтерпретації ґенези тематики української еміграційної поезії 1920–1930­х років. Доведено, що літературознавець пов’язував ґенезу української еміграційної поезії міжвоєнного періоду з іменем Ю. Дарагана передусім під впливом «свідчень авторитетних митців того часу», які запозичував зі статті «Поезія по цей бік барикади» молодого Богдана Ігоря Антонича та огляду «Сучасна українська поезія», який буцімто належить Олегові Ольжичеві. Встановлено, що стаття Богдана Ігоря Антонича написана на замовлення польського лівого журналу, а приналежність огляду «Сучасна українська поезія» перу Олега Ольжича викликає сумнів у окремих дослідників літератури, оскільки заперечує його політичні орієнтири. Також наведено твердження одного із сучасних дослідників літератури, який звернув увагу на тенденцію до спрощеного захвалювання доволі невеликої за обсягом творчості Ю. Дарагана, зокрема його збірки «Сагайдак».

Натомість стверджено, що витоки української еміграційної літератури 1920–1930­х років потрібно шукати в таборах інтернованих воїнів Армії УНР. Саме в таборовому журналі «Наша зоря» ще 1921 р. Євген Маланюк уперше закликав українських митців перетворити національне мистецтво на нову потужну зброю в боротьбі з окупантами України.

Ключові слова
М. Ільницький, Ю. Дараган, Є. Маланюк, ґенеза української еміграційної літератури 1920–1930­х років, «Празька школа», «вісниківство».
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Mykola KRUPACH
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-280-291
Annotation

For the first time, the main literary works of M. Ilnytskyi have been comprehensively analyzed, in which he raises the problem of the genesis of Ukrainian emigration literature of the 1920s–1930s. It has been found that the scholar’s research practically lacks a thorough analysis of literary and artistic life in emigration, particularly in the territory of Poland, precisely in the first years (late 1920–1923) of Ukraine’s loss of independence. As a rule, the researcher identifies Prague as the starting point of the literary life of Ukrainian political emigration in Western Europe. In his works, M. Ilnytskyi mainly uses the term «Prague School», which supposedly marks the phenomenon of the birth and flourishing of Ukrainian emigration literature, primarily poetry.

It is revealed that the literary scholar associates the genesis of Ukrainian emigration literature (particularly poetry) of the interwar period primarily with the name of Yuriy Daragan. The sources that formed the basis for interpreting the genesis of the theme of Ukrainian emigration poetry of the 1920s–1930s in the works of M. Ilnytskyi are revealed. It is proven that the literary scholar associates the genesis of Ukrainian emigration poetry of the interwar period with the name of Y. Daragan primarily under the influence of «testimonies of authoritative artists of that time», which he borrows from the article «Poetry on this side of the barricade» by the young Bohdan Ihor Antonych and the review «Modern Ukrainian Poetry», which allegedly belongs to Oleh Olzhych. It is established that the article by B. I. Antonych was written at the request of a Polish left-wing magazine, and the attribution of the review «Modern Ukrainian Poetry» to O. Olzhych raises doubts among some literary researchers, as it denies his political orientations. The statement of one of the modern literary researchers is also given, who drew attention to the tendency towards simplified praise of the rather small volume of Y. Daragan’s work, particularly his collection «Sagaydak».

Instead, it is argued that the origins of Ukrainian emigration literature of the 1920s–1930s should be sought in the camps of interned soldiers of the Army of the Ukrainian People’s Republic. It was in the camp magazine «Nasha Zorya» back in 1921 that Yevhen Malanyuk first called on Ukrainian artists to turn national art into a new powerful weapon in the fight against the occupiers of Ukraine.

Keywords

M. Ilnytskyi, Y. Daragan, Y. Malanyuk, the genesis of Ukrainian emigration literature of the 1920s–1930s, «Prague School», «visnykivstvo».

Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).