«ТІЛЬКИ Б РІДНОГО ПОЛЯ ЗВОРУШЛИВА СТРІЧКА!..»: ДОРОГАМИ ДОЛІ НАТАЛІ ЛІВИЦЬКОЇ-ХОЛОДНОЇ

Автор
Орися ЛЕГКА
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-292-308
Анотація

Розглянуто життєвий і творчий шлях поетки Наталі Лівицької-Холодної у контексті її еміграції; проаналізовано творчу індивідуальність авторки з її темами, оригінальним образним світом, неповторною манерою письма. Осмислено феномен «тільки емігрантки», помножений свідомістю вирваного з корінням з рідної землі роду. Зазначено, що саме відчуття втрати минулого, філософська сфокусованість на образі України стають визначальними для творчості Н. Лівицької-Холодної після Другої світової війни.

Констатовано, що поетичні тексти авторки, які інтерпретовано у статті, вражають глибинними осягненням усіх регістрів людської душі, відтворюють її складну життєву дорогу, сповнену болісних пошуків творчого і жіночого «я» на неприхильних просторах чужини. Зауважено, що еміграція для Н. Лівицької-Холодної – її хресна дорога, її Голгофа, тому й вірші сповнені болем розчарувань, екзистенційними рефлексіями, невтомним пошуком сенсу буття.

З’ясовано, що перша збірка Н. Лівицької-Холодної «Вогонь і попіл» подарувала українській літературі особливу поезію – еротичну, з нахилом до психологізації почуттів ліричної героїні. Вказано, що її яскраво виражена європейськість проявилася через модерність поетичного письма – вдалий синтез неокласичних, неоромантичних, експресіоністичних і сюрреалістичних ознак. Виявлено, що дуже часто поетка переносить свої переживання з площини особистісної на обрії з патріотичною мотивацією, а історичні події перетворює у міф з метою відображення кардіограми надчуттєвих емоцій. Спостережено, що невимовний біль від розлуки з рідною землею, патріотична невтоленість – така тематична настроєвість другої збірки «Сім літер». З’ясовано, що своєрідним підсумком творчості Н. Лівицької-Холодної стала книжка «Поезії, старі і нові», у якій відтворено особисту драму поетки, спровоковану другою еміграцією та руїнами Європи на тлі світової катастрофи духу, породженої трагедією Другої світової війни.

Ключові слова
Наталя Лівицька-Холодна, еміграція, Україна, самотність, любов, філософія, світовідчуття, рефлексія, психологізм.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Orysia LEHKA
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-292-308
Annotation

The article examines the life and creative path of the poetess Natalya Livytska-Kholodna in the context of her emigration; the creative individuality of the author with her themes, original imaginative world, unique manner of writing is analyzed. The phenomenon of «only emigrants», multiplied by the consciousness of a family uprooted from its native land, is meaningful. In fact, it is the feeling of the loss of the past, the philosophical focus on the image of Ukraine that becomes decisive for the creativity of N. Livytska-Kholodna after the Second World War.

The author’s poetic texts, which are interpreted in the article, impress with their deep understanding of all registers of the human soul, reproduce her complex life path, full of painful searches for a creative and feminine «I» in the unfriendly spaces of a foreign land. After all, emigration for N. Livytska-Kholodna – her Way of the Cross, her Calvary. That is why the poems are full of the pain of disappointment, existential reflections, and tireless search for the meaning of existence.

The first collection of N. Livytska-Kholodna’s «Fire and Ashes» gave Ukrainian literature a special kind of poetry – erotic, with a tendency to psychologize the feelings of the lyrical heroine. Her pronounced Europeanness was manifested through the modernity of poetic writing – a successful synthesis of neoclassical, neoromantic, expressionist and surrealist features. Very often, the poetess transfers her experiences from the personal plane to the horizon with patriotic motivation and turns historical events into a myth to reflect the cardiogram of supersensuous emotions. The indescribable pain of separation from the native land, patriotic insatiableness – this is the thematic mood of the second collection «Seven Letters». A peculiar summary of the work of N. Livytska-Kholodna became the book «Poetries, old and new». Here, the personal drama of the poetess is reproduced, provoked by the second emigration and the ruins of Europe against the background of the global catastrophe of the spirit, generated by the tragedy of the Second World War.

Keywords

Natalia Livytska-Kholodna, emigration, Ukraine, loneliness, love, philosophy, worldview, reflection, psychologism.

Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.