ПОЕЗІЯ ЯК СВІДЧЕННЯ: ГОЛОС ВІКТОРІЇ АМЕЛІНОЇ

Автор
Уляна ФЕДОРІВ
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-357-369
Анотація

Вивчено особливості сучасної української мілітарної поезії крізь призму творчості Вікторії Амеліної. Основну увагу зосереджено на проблемі голосу свідків та травми покоління, яке застала війна. Осібно закцентовано на проблемі пам’яті, що слугує основним засобом репрезентації власної ідентичности, яка відображається в різних аспектах. Охарактеризовано постать Вікторії Амеліної, відомої української письменниці, громадської діячки, волонтерки, авторки романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014) та «Дім для Дома» (2017), книжкок для дітей «Хтось, Або Водяне Серце» (2016) та «Е-е-есторії екскаватора Еки» (2021), лауреатки міжнародних та всеукраїнських премій, яка була вбита влітку 2023 р. у м. Краматорськ унаслідок влучання балістичної ракети «Іскандер» у піцерію «Ria». Проаналізовано поетичну збірку «Свідчення»,що вийшла вже після смерті авторки у 2024 р., яку можна трактувати як его-документ фіксації злочинів та болю, історії спротиву та боротьби. Головно увагу зосереджено на перенесенні травматичного досвіду сучасної російсько-української війни засобами літератури, а також означено особливості поезії В. Амеліної, зокрема закцентовано на основних мотивах віршів, написаних після повномасштабного вторгнення (мотив смерті, мотив утрати дому та його віднайдення, мотив пам’яті, оптимістична візія майбутнього, мотив віри та зневіри в Богові). Простежено, як функціонує пам’ять покоління, яке застала війна, як література конструює пам’ять, у який спосіб перехрещуються «давня» і «нова» пам’яті, як відбувається картографування місць пам’яті та які механізми є найдієвішими в процесі прописування досвіду війни на сучасній меморіальній мапі українців. Також увагу зосереджено на найважливіших та найзнаковіших ландшафтах і топосах війни, зокрема містах та місцях пам’яті, болю, спротиву (рідний дім, чужий дім, укриття, рідне місто, братська могила, пам’ять тощо).

Ключові слова
війна, травматичний досвід, мова війни, сучасна українська мілітарна поезія, его-документ, свідчення.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ulyana FEDORIV
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-357-369
Annotation

The article explores the peculiarities of contemporary Ukrainian military poetry. The main attention is focused on the problem of the voice of witnesses and the trauma of the generation caught in the war. Emphasis is placed on the problem of memory, which serves as the main means of representing one's own identity, which is reflected in various aspects. The article is dedicated to the figure of Victoria Amelina, a famous Ukrainian writer, public figure, volunteer, author of the novels «November Syndrome, or Homo Compatiens» (2014) and «Home for Dom» (2017), childrenʼs books «Someone, or The Water Heart» (2016) and «E-e-stories of the Excavator Eka» (2021), laureate of international and all-Ukrainian awards, who was killed in the summer of 2023 in Kramatorsk as a result of an Iskander ballistic missile hitting the pizzeria «Ria». The object of the analysis was the poetry collection «Testimony», published after the authorʼs death in 2024, which can be interpreted as an ego-document of recording crimes and pain, the history of resistance and struggle. The main attention is focused on the transfer of the traumatic experience of the modern Russian-Ukrainian war through the means of literature, and the features of Viktoria Amelinaʼs poetry are also identified, in particular, the emphasis is placed on the main motifs of poems written after the full-scale invasion (the motif of death, the motif of losing Home and the rebirth of Home, the motif of memory, an optimistic vision of the future, the motif of faith and disbelief in God). It is traced how the memory of the generation caught in the war functions, how literature constructs memory, in what way the «ancient» and «new» memory intersect, how the mapping of places of memory occurs, and what mechanisms are most effective in the process of prescribing the experience of war on the modern memorial map of Ukrainians. Attention is also focused on the most important and iconic landscapes and topos of war, in particular cities and places of memory, pain, resistance (native Home, foreign home, shelter, hometown, mass grave, memory etc.).

Keywords
war, traumatic experience, language of war, modern Ukrainian military poetry, ego-document, testimony.
Оголошення:
Новини:

Зустріч із начальником департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації Олегом Паскою

23 січня 2026 р. начальник департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації, кандидат наук з державного управління Олег Паска  зустрівся із завідувачем відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктором історичних наук Миколою Литвином, з яким обговорено актуальні проблеми українсько-польських відносин новітньої доби. Зініційовано можливість проведення Уроків свободи на честь 250-ччя проголошення незалежності США. Як відомо, 1926 р. у школах Галичини проводилися пропам`ятні заходи за участю учнів, їхніх батьків та вчителів у зв'язку з відзначення 150-ччя проголошення незалежності США

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.