НАДДНІСТРЯНСЬКИЙ ГОВІР ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Комплексно розглянуто
наддністрянський говір як об’єкт сучасних діалектологічних студій у контексті
історії його опису та нових джерел даних. На матеріалі праць українських,
польських і діаспорних дослідників простежено еволюцію підходів від перших
детальних фіксацій середини XX ст. до сьогодення; узагальнено результати
лінгвогеографічної традиції, лексикографічних серій і текстографічних корпусів,
а також окреслено місце міського узусу в структурі ареалу. Показано перехідний
характер ареалу на межі з бойківськими, надсянськими та подільськими говорами й
змодельовано пучки ізоглос, що окреслюють зони підвищеної варіативності. Окрему
увагу приділено лексикографічним здобуткам останніх десятиліть, які уніфікують
подання одиниць, фіксують контексти вживання та дають змогу зіставляти локальні
дані з ширшим регіональним тлом. Проаналізовано текстографічні ресурси –
загальноукраїнські й регіональні збірники південно-західного наріччя, а також
тематично марковані локальні добірки, що забезпечують відтворюваність
транскрипції й паспортизації, розширюють жанрове покриття та слугують базою для
міжчасових зіставлень.
Схарактеризовано «мову міста» як
контактний різновид: показано її значення для інтерпретації дифузії одиниць між
центром і периферією та для розмежування міського і сільського узусів.
Виокремлено дві взаємодоповнювальні тенденції новітніх досліджень: продовження
документування і систематизації лексики та текстів і впровадження методик
семантичного моделювання, корпусної аналітики та картографування. Окреслено
пріоритетні напрями подальшої роботи – соціолінгвістичне профілювання носіїв,
уточнення внутрішньої диференціації ареалу, поглиблення синтаксичних і
прагматичних описів, етимологічний аналіз специфічної лексики, розбудова
цифрових ресурсів. Виснувано, що запропонований огляд формує цілісну
концептуальну рамку для опису наддністрянського говору, забезпечує
відтворюваність міжчасових і міжареальних зіставлень, підвищує порівнюваність
результатів та надає інструменти для подальшого
оновлення картографічних моделей і корпусних репрезентацій.
The article offers a comprehensive account of
the Dniester dialect as an object of contemporary dialectological study,
linking the history of its description with new data sources. Drawing on
research by Ukrainian, Polish, and émigré scholars, it traces the evolution of approaches
from the first detailed records of the mid-twentieth century to the present;
synthesizes results from the linguistic-geographical tradition, lexicographic
series, and textographic corpora; and outlines the place of the urban register
within the area’s structure. The area’s transitional character at the interface
with the Boyko, Sian, and Podilian varieties is demonstrated, and bundles of
isoglosses are modelled to delineate zones of heightened variability.
Particular attention is paid to the lexicographic achievements of recent
decades, which standardize the presentation of units, record usage contexts,
and enable the comparison of local data against a broader regional background.
The study reviews textographic resources – nationwide
and regional collections of Southwestern dialect texts as well as thematically
marked local corpora – that ensure reproducible transcription and
metadata, broaden genre coverage, and serve as a basis for intertemporal
comparisons.
Dniester dialect, Southwestern dialect group,
Ukrainian dialects, dialectology, research history, historiography.
