НАДДНІСТРЯНСЬКИЙ ГОВІР ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор
Віта ОСМАНОВА
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-370-384
Анотація

Комплексно розглянуто наддністрянський говір як об’єкт сучасних діалектологічних студій у контексті історії його опису та нових джерел даних. На матеріалі праць українських, польських і діаспорних дослідників простежено еволюцію підходів від перших детальних фіксацій середини XX ст. до сьогодення; узагальнено результати лінгвогеографічної традиції, лексикографічних серій і текстографічних корпусів, а також окреслено місце міського узусу в структурі ареалу. Показано перехідний характер ареалу на межі з бойківськими, надсянськими та подільськими говорами й змодельовано пучки ізоглос, що окреслюють зони підвищеної варіативності. Окрему увагу приділено лексикографічним здобуткам останніх десятиліть, які уніфікують подання одиниць, фіксують контексти вживання та дають змогу зіставляти локальні дані з ширшим регіональним тлом. Проаналізовано текстографічні ресурси – загальноукраїнські й регіональні збірники південно-західного наріччя, а також тематично марковані локальні добірки, що забезпечують відтворюваність транскрипції й паспортизації, розширюють жанрове покриття та слугують базою для міжчасових зіставлень.

Схарактеризовано «мову міста» як контактний різновид: показано її значення для інтерпретації дифузії одиниць між центром і периферією та для розмежування міського і сільського узусів. Виокремлено дві взаємодоповнювальні тенденції новітніх досліджень: продовження документування і систематизації лексики та текстів і впровадження методик семантичного моделювання, корпусної аналітики та картографування. Окреслено пріоритетні напрями подальшої роботи – соціолінгвістичне профілювання носіїв, уточнення внутрішньої диференціації ареалу, поглиблення синтаксичних і прагматичних описів, етимологічний аналіз специфічної лексики, розбудова цифрових ресурсів. Виснувано, що запропонований огляд формує цілісну концептуальну рамку для опису наддністрянського говору, забезпечує відтворюваність міжчасових і міжареальних зіставлень, підвищує порівнюваність результатів та надає інструменти для подальшого оновлення картографічних моделей і корпусних репрезентацій.

Ключові слова
наддністрянський говір, українські діалекти, південно-західне наріччя, діалектологія, історія вивчення, мовні риси. 
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Vita OSMANOVA
DOI
https://doi.org/10.33402/ukr.2025-42-370-384
Annotation

The article offers a comprehensive account of the Dniester dialect as an object of contemporary dialectological study, linking the history of its description with new data sources. Drawing on research by Ukrainian, Polish, and émigré scholars, it traces the evolution of approaches from the first detailed records of the mid-twentieth century to the present; synthesizes results from the linguistic-geographical tradition, lexicographic series, and textographic corpora; and outlines the place of the urban register within the area’s structure. The area’s transitional character at the interface with the Boyko, Sian, and Podilian varieties is demonstrated, and bundles of isoglosses are modelled to delineate zones of heightened variability. Particular attention is paid to the lexicographic achievements of recent decades, which standardize the presentation of units, record usage contexts, and enable the comparison of local data against a broader regional background. The study reviews textographic resources  nationwide and regional collections of Southwestern dialect texts as well as thematically marked local corpora  that ensure reproducible transcription and metadata, broaden genre coverage, and serve as a basis for intertemporal comparisons.

The language of the city is also in focus as a contact variety: its role is shown in interpreting the diffusion of units between center and periphery and in distinguishing urban from rural usage. Two complementary trends in recent research are identified: the continued documentation and systematization of lexis and texts, and the adoption of methods of semantic modelling, corpus analytics, and cartographic mapping. Priority directions for further work are outlined-sociolinguistic profiling of speakers, refinement of the area’s internal differentiation, more detailed syntactic and pragmatic accounts, etymological study of distinctive vocabulary, and the development of digital resources. In sum, the survey advances an integrated conceptual framework for describing the Dniester dialect, ensures the reproducibility of comparisons across time and space, enhances the comparability of results, and provides tools for the continued updating of cartographic models and corpus representations
Keywords

Dniester dialect, Southwestern dialect group, Ukrainian dialects, dialectology, research history, historiography.

Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).