ФОРМУЛЯР КОРОЛІВСЬКИХ УНІВЕРСАЛІВ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХVІІ СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ РЕЛЯЦІЙНИХ КНИГ ҐРОДІВ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА)

Автор
Марта ОНИСЬКІВ.
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-3-16
Анотація
Формуляр документів Нового Часу є малодослідженим. Він відмінний від звичного  середньовічного, адже повинен був відповідати на потреби ранньомодерного суспільства.  Зокрема, населення Речі Посполитої Нового Часу мало «інформаційний голод». На це  відреагував королівський двір, пропонуючи документи зі «своєю» інформацією. Серед  них були й монарші універсали, які інтенсивно видавали в другій половині ХVІІ ст. В  першу чергу вони повинні були донести офіційні відомості значній частині суспільства.  Останнє вплинуло на форму цього документа. У статті опрацьовано монарші універсали, які протягом останньої третини ХVІІ ст. приносили до ґродів Руського воєводства  (а саме до Львівського, Перемишльського, Сяноцького, Галицького, Теребовельського,  Жидачівського та Холмського). Вони відклалися у їх реляційних (чистових) книгах. В  процесі дослідження зроблено висновок, що королівський універсал зберіг більшість  складових класичного формуляру, необхідних для сприйняття його документом. Проте,  значну його частину займали наррація (з причинами видачі документа) та диспозиція (з  конкретним розпорядженням, яке оголошували універсалом). Крім того, була в цього документа й незвична клаузула – кінцева публікація з вимогою якнайшвидшого поширення  змісту універсалу серед значної частини суспільства. Такі особливості формуляру цього  документа відображають прагнення королівського двору відповісти та задовольнити  одну із потреб (а саме – інформаційну), яку мало суспільство тогочасної Речі Посполитої.
Ключові слова
королівський універсал, формуляр, клаузула, кінцева публікація, 
інформаційні запити, документ.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Marta ONYSKIV
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-3-16
Annotation
The society of early-modern Polish-Lithuanian Commonwealth had great  informational requests. The royal court couldn’t miss that tendency and began to issue informational documents more intensely. Monarch universals were among them. The purpose. The  informational requests infl uenced the form of early-modern documents. It wasn’t the form of  a medieval document. That’s why the monarch universal form wasn’t traditional. Results. The  form of a monarch universal, in comparison to medieval acts, was very simplifi ed. However, it  contained all the clauses that allowed it to be identifi ed as a specifi c early-modern document. The  most important components of the universal form are very fragmented narration and disposition.  From them, it was possible to learn about various aspects of the life of the state. Apart from that,  they were often used for offi  cial propaganda. The clause of the fi nal publication of universals is  unique and it required the widest announcement and spread of its contents. Conclusion. Society  infl uences the behavior of state power, which must meet its needs. The society of early-modern  Polish-Lithuanian Commonwealth needed the information. The royal court gave it in the monarch  universal. It form was aimed at meeting communication needs of the state population.

Keywords
monarch universal, form, clause, final publication, informational request, documents
Оголошення:
Новини:

Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"

5 лютого 2026 р. в Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин.  Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.