ІДЕЯ ПРОСВІТИ НАРОДУ СЕРЕД ГАЛИЦЬКОЇ РУСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.
Автор
Олександр СЕДЛЯР
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-84-102
Анотація
Однією з найпопулярніших тем у громадському житті галицьких русинів (українців)
та руській періодиці середини ХІХ ст. була просвіта народу. Представники інтелігенції
регулярно обговорювали зміст цього поняття, формування просвітницької програми дій
та шляхи її реалізації. У цілому розуміння ідеї просвіти народу серед руської інтелігенції
сформувалося внаслідок публічного обговорення після 1848 р., у першій половині 1850-
х рр. Просвіту народу русини розуміли передовсім як поєднання навчання (як правило,
рідною мовою) та виховання (малося на увазі, насамперед, релігійне християнське виховання). Просвітницька діяльність мала бути тісно повʼязана з видавничою діяльністю,
тому в цьому контексті першочергове значення припадало на розвиток літератури для
народу руською мовою, а дискусія щодо літературної мови помітно вплинула на розуміння та реалізацію ідеї народної просвіти. Просвітницька література мала складатися із
таких тематичних груп: 1) науково-популярні видання на природознавчу та господарську
тематику; 2) науково-популярні видання на історичну тематику; 3) релігійно-повчальні
видання та художня література повчального змісту; 4) навчальні видання. З огляду на
велику популярність поняття «просвіта», до просвітницьких видань у середині ХІХ ст.
зараховували й літературу для інтелігенції, яка стосувалася історії Русі та національної
культури русинів. Загалом серед галицьких русинів у середині ХІХ ст. сформувався
локальний варіант розуміння ідеї просвіти народу та просвітницької програми дій, на
який значно вплинули низький рівень грамотності серед руського селянства і міщанства,
велика роль Греко-католицької церкви, консерватизм русинів та обережне ставлення до
запозичення досвіду просвітницької роботи та суспільного поступу із Заходу.
Ключові слова
просвіта народу, інтелігенція, суспільна активність, галицькі русини,
Галичина
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Oleksandr SEDLIAR
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2019-15-84-102
Annotation
One of the most popular topics in the public life of Galician Ruthenians (Ukrainians) and
Ruthenian periodicals of the mid-nineteenth century. was the enlightenment of the people. Representatives of the intelligentsia regularly discussed the content of this concept, the formation of an educational program and ways to implement it. In general, the understanding of the idea
of enlightenment of the people among the Ruthenian intelligentsia was formed as a result of
public discussion after 1848, in the first half of the 1850s. The enlightenment of the Ruthenian
people was understood primarily as a combination of education (usually in the native language)
and training (meaning primarily Christian religious training). Enlightening activities were to be
closely connected with publishing, so in this context the development of literature for the people
in Ruthenian was of paramount importance, and the discussion of literary language signifi cantly
infl uenced the understanding and implementation of the idea of enlightenment the people.
Enlightening literature should consist of the following thematic groups: 1) popular science
publications on natural sciences and agriculture; 2) popular science publications on historical
topics; 3) religious and educational publications and fi ction of didactic content; 4) educational
publications. In view of the great popularity of the concept of «enlightenment», enlightening
publications in the mid-nineteenth century also included literature for the intelligentsia, which
concerned the history of Rus’ and the national culture of the Ruthenians. In general, among the
Galician Ruthenians in the middle of the XIX century a local version of the idea of enlightenment the people and the enlightening program of action was formed, which was signifi cantly
infl uenced by the low level of literacy among the Ruthenian peasantry, the great role of the
Greek Catholic Church, Ruthenian conservatism and careful attitude to borrowing experience
of enlightening work and social progress from the West.
Keywords
hightenment of the people, intelligentsia, social activity, Galician Ruthenians, Galicia.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи"
5 лютого 2026 р. в Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України започатковано науковий семінар "Україна-Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи", який модерував завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин", доктор історичних наук Микола Литвин. Співдоповідачі доктор історичних наук Богдан Левик (НУ "Львівська Політехніка") і доктор історії Петро Олеховський (Сілезький університет у Катовіцах) проаналізували особливості українсько-польсько-єврейських відносин у добу тоталітаризму (1939 - 1953), вказавши на вплив німецько-нацистського та радянсько-російського чинників. У роботі семінару, зокрема дискусії, взяли участь директор Інституту, доктор історичних наук Ігор Соляр, заступниця директора, доктор філологічних наук Тетяна Ястремська, а також науковці, кандидати історичних наук- Олег Піх, Любомир Хахула, Данило Кравець, Юлія Шелеп, кандидат філологічних наук Ольга Кровицька та ін. У наступних засіданнях буде обговорено сучасну історичну політику України й Польщі, українсько-польські відносини у модерну добу та ін.
Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції «Іван Крип’якевич та його доба»
Шановні Колеги! Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції «Іван Крип’якевич та його доба», яка відбудеться 11 червня 2026 р. у Львові.