ПОЛІТИЧНІ МАНІФЕСТАЦІЇ У ЛЬВОВІ З ПРИВОДУ «СПРАВИ ХОЛМЩИНИ» У 1909 і 1912 РОКАХ.

Автор
Назар КІСЬ
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-73-81
Анотація
Простежено, як польське суспільство Львова та політики відреагували на рішення російської Думи виокремити територію Холмщини зі складу Королівства Польського. Продемонстровано, як Львів, використовуючи ліберальніше, ніж у сусідніх імперіях, австрійське законодавство, утримував статус «польського П’ємонту». Висвітлено перебіг демонстрацій 1909 та 1912 рр. та події мітингу, що відбувся 1909 р. у Львові на подвір’ї Ратуші, а потім біля пам’ятника Адаму Міцкевичу, під час якого польська громадськість протестувала проти можливого відділення Холмщини від решти території Королівства Польського; а також серію протестів 1912 р., коли Дума прийняла відповідне рішення і студенти, які зібралися в центрі міста, спробували прорватися до будинку російського консульства, але були жорстко розігнані поліцією. Виокремлено причини незадоволення молоді, описано перебіг спільного мітингу польських лівих та націоналістів, на якому демонстранти спалили портрет царя Миколи ІІ. З’ясовано, що протести у Львові, хоч і не могли змінити позицію російського уряду, досить сильно вплинули на політичну ситуацію в Галичині. Львів став не просто «осередком вільного життя для поляків розділеної Речі Посполитої», а центром нової польської експансії на Схід. Визначено зміни у ставленні польських політиків до австрійської влади та поліції. Вважали, що «молодь маніфестувала свої почуття», і її силовий розгін сприйняли як атаку на все польське. Наголошено, що події 1912 р. засвідчили кардинальні зміни в масовій політиці, коли замість дозволених владою зборів на вулицях почали проводити несанкціоновані пікети, марші чи мітинги.
Ключові слова
 мітинг, маніфестація, соціалісти, націоналісти.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Nazar KIS
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz-2020-73-81
Annotation
The article shows how Polish society and politicians in Lviv reacted to the decision of the Russian Duma to separate the territory of the Kholm region from the Kingdom of Poland. How Lviv, using Austrian law, maintained the status of «Polish Piedmont», and the course of demonstrations in 1909 and 1912 are covered. In 1909, a rally took place in Lviv, first in the courtyard of the Town Hall and then near the monument to Adam Mickiewicz. During this demonstration, Polish activists protested against the possible separation of the Kholm region from the rest of the territory of the Kingdom of Poland. And in 1912, when the Duma made a decision, there was a series of protests. At first, students gathered in the city center, trying to break into the building of the Russian consulate but were brutally dispersed by police. Then young people and politicians protested against police violence. Finally, a joint rally of Polish leftists and nationalists was organized, at which demonstrators burned a portrait of Tsar Nicholas II. The protests in Lviv, although they could not change the position of the Russian government, would have a strong impact on the political situation in Halychyna. Lviv became not just a «center of free life for the Poles of the divided Commonwealth», but the center of a new Polish expansion to the East. At least, that is how Polish politicians interpreted it. The attitude of Polish politicians towards the Austrian authorities also changed, as the police were no longer considered neutral defenders of order. In this case, when «young people manifested their feelings», their violent dispersal was considered almost an attack on everything Polish. And most importantly – the events of 1912 showed a radical change in mass politics. When unauthorized pickets, marches, or rallies were held on the streets instead of the meetings allowed by the authorities. 
Keywords
 rally, demonstration, socialists, nationalists.
Оголошення:
Новини:

Науковці Інституту українознавства взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують»

У березні 2024 року науковці відділу української мови Інституту українознавства Національної академії наук України взяли участь у серії науково-освітніх заходів «Мовознавці актуалізують», які ініціювала катедра української мови Національного університету «Львівська політехніка».

Історичні витоки та виклики новітньої російсько-української війни: матеріали міжнародної наукової конференції у Варшавському університеті

11–12 квітня 2024 р. у Інституті історії Варшавського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Stosunki polsko-ukraińskie wobec rosyjskiej agresji na Ukrainę: konteksty historyczne i współczesne», в якій взяли участь провідні історики та політологи Польщі та України, серед них наші колеги із відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин».