Наукова зустріч об’єднала 50 дослідників української мови, українських богослужбових і літургійних текстів, лексикологів і лексикографів, граматистів, пам’яткознавів, перекладачів, термінологів, філологів-культурологів в Україні та поза її межами. У конференції взяли активну участь наукові працівники Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.
ЗБРОЯ І ВІРА: ВІЙНА ТА РЕЛІГІЯ В КУЛЬТУРНІЙ ПАМ’ЯТІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ*1
Автор
 
            Роман ГОЛИК
 
        DOI
 
            https://doi.org/10.33402/zuz.2021-17-40-67
 
        Анотація
 
            Досліджено розвиток ідеї/концепту війни у взаємозв’язку з ідеєю/концептом віри/релігії впродовж першої половини ХХ ст. Наголошено, що в цей період ідея війни була тісно пов’язана з розвитком релігійного мислення, однак зі зміщенням акцентів. Простежено основні напрямки еволюції парадигми уявлень про війну в ідеологічних системах України, Європи та світу ХХ ст. Підкреслено, що передумови до зміни цих парадигм заклала міжвоєнна ситуація на європейському континеті. На це вплинув розвиток тоталітарних систем СРСР, Італії, Німеччини, а в позаєвропейському просторі – Японії. З’ясовано, що саме в цей період виразно виявилися політичні релігії, в основі яких лежали ідеї нації, держави, культ вождя, сакралізація світської влади. Творці цих систем намагалися вплинути на традиційні релігії (фашизм, нацизм, японський мілітаризм) або ж усунути їх і замінити власною світської вірою (комунізм). Звернуто увагу на те, що одним з чинників вибуху Другої світової війни стала також і маніпуляція релігійними доктринами (війна з комунізмом як атеїзмом). Вона ж викликала появу релігійних діячів-державних провідників (як у Словаччині) та звинувачення релігійних середовищ (католицьких, православних) у колабораціонізмі з нацистами й фашистами. Наголошено на функції релігій в екстремальних умовах геноциду (Голокост) та злочинів проти людяності в Галичині. Розглянуто відмінності у сприйманні проблем віри та війни в різних конфесійних середовищах, зміну моральних пріорітетів в екстремальних умовах, порушено проблему стратегій виживання й адаптації вірян у цих контекстах. Акцентовано на проблемі виникнення містичних культів та рухів у руслі воєнних подій. Встановлено, що Друга світова війна змінила розвиток не лише світського, але й релігійного мислення в бік радикалізації. 
Ключові слова
 
            релігія, культурна пам’ять, світова історія, регіональна історія, Європа, Україна, Галичина.
Повний текст
            Завантажити оригінал
            
        Author
 
            Roman HOLYK
 
        DOI
 
            https://doi.org/10.33402/zuz.2021-17-40-67
 
        Annotation
 
            The article examines the development of the idea/concept of war in relation to the idea/
concept of faith/religion during the first half of the 20th century. It is emphasized that during 
this period the idea of war was closely connected with the development of religious thinking, 
but with a shift in emphasis. The main directions of evolution of ideas about war and the essential paradigm of these ideas in the ideological systems of Ukraine, Europe and the world 
of the twentieth century are traced. It is emphasized that the preconditions for changing these 
paradigms were laid by the interwar situation on the European continent. This was influenced 
by the development of the totalitarian systems of the USSR, Italy, Germany, and Japan (in the 
non-European space). It was found that it was during this period that political religions were 
clearly structured, based on the ideas of the nation and the state, the cults of leader and the sacralization of secular power clearly manifested themselves. The creators of these systems tried 
to influence traditional religions (fascism, Nazism, Japanese militarism), or eliminate them and 
replace their secular faith (communism). Underlined, that one of the factors in the outbreak of 
World War II was also the manipulation of religious doctrines (war on communism as atheism). 
It also provoked the emergence of religious leaders of new states (Slovakia) and accusations 
of religious leaders of collaborationism with Nazism and fascism. Emphasis is placed on the 
functions of religions in the extreme conditions of genocide (Holocaust) and crimes against 
humanity in Halychyna. 
The differences in the perception of the problems of faith and war in different confessional 
environments, the change of moral priorities in extreme conditions, the problem of survival 
strategies and the adaptation of the faithful in these contexts are considered. Emphasis is placed 
on the problem of the emergence of mystical cults and movements (such as Halychanian 
stigmata) in the wake of military events. It is established that World War II became one of the 
turning points in the development of not only secular but also religious thinking, in particular 
in the direction of their radicalization
Keywords
 
            war, religion, cultural memory, world history, regional history, Europe, Ukraine, 
Halychyna.
Full text
            Download the original
            
        
			Оголошення:
		
		
		
			Новини:
		
		
Співробітники Інституту отримали премії «Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету»
23 жовтня 2025 р. в Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. І. Франка відбулася урочиста церемонія вручення премії «Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету».
