Комплексно проаналізовано важливе джерело з історії України початку
ХVІІІ ст. – «Мемуари про Максиміліана-Емануеля, герцога Вюртемберзького,
полковника драгун ського полку на шведській службі» (1740). Підтримано гіпотезу
історика І. Борщака, що ймовірний автор цих мемуарів – це французький
просвітник Й. Г. С. Формей, який жив у Німеччині, і написав свій твір,
ґрунтуючись на записах секретаря та духівника принца вюртемберзького Й. В.
Барділі. Спростовано твердження, поширене в науковій літературі, що
вюртемберзький принц Максиміліан Емануель був двоюрідним братом шведського
короля Карла ХІІ, і наведено таблицю, яка унаочнює їхній родинний зв’язок.
Особливу увагу приділено опису штурму Львова у вересні 1704 р. і його
тогочасних визначних пам’яток та діяльності шведського короля Карла ХІІ і його
близького соратника принца вюртемберзького Максиміліана Емануеля. Показано роль
відомих шведських воєначальників, які відзначилися при захоплені Львова, як-от
полковників Е. Д. фон Крассова, К. А. фон Бухвальдта, К. Г. Дюкера, генерала М.
Стенбока. Визначено політичні, економічні, моральні та дипломатичні наслідки
цієї перемоги для подальшого перебігу Північної війни. Відзначено особливу
прихильність й увагу завойовників до некатолицького населення Львова:
православних (греко-католиків), вірменів і юдеїв. Названо головних діячів
релігійних громад міста, змушених контактувати із шведськими загарбниками і
згаданих у мемуарах, до прикладу, католицького архиєпископа К. Ю. Зеліньскі,
вірменського архиєпископа В. Гунаняна, православного, а згодом греко-католицького
єпископа Й. Шумлянського.