«ТЕКИ ШНАЙДЕРА» ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ІСТОРІЇ СЕЛА ПІДГІРЦІ НА ЛЬВІВЩИНІ (1790–1870).
Автор
Папа Іванна
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-14-33
Анотація
Введено до наукового обігу та
розглянуто одну з «Тек Шнайдера», присвячену с. Підгірці Золочівського р-ну
Львівської обл. Зазначено, що зібрані в ній матеріали до волі різноманітні й
відповідають задуму А. Шнайдера використати їх для формування енциклопедичної
статті з історії населеного пункту. Відзначено, що ця стаття мала би стати
частиною амбітного задуму дослідника опублікувати багатотомну Енциклопедію
Галичини, де мав би бути представлений кожен найменший населений пункт. Серед
матеріалів теки виявлено оригінальні документи кінця XVIII – середини XIX ст.
(польською, німецькою, латинською мовами), списки сільських мешканців і від
повідно виборців до Галицького крайового сейму за 1867–1870 рр., рукописні
замітки та власноручний рисунок карти місцевості, а також вирізки з газет,
окремі сторінки з книжок із публікаціями про Підгірці (Підгорецький замок,
підгорецький Благовіщенський монастир, літописне Пліснесько тощо). Зауважено,
що всі ці матеріали супроводжують бібліографічні замітки дослідника про
видання, де можна більше дізнатися на певну тему. Констатовано, що доволі
цікавими є фрагменти кошторисів підгорецького Благовіщенського монастиря за
1823–1824 рр., які, крім фінансової інформації, містять згадки про місцевих
мешканців, а також мешканців м. Золочів (зокрема євреїв), де здійснювала ся
закупівля товарів. Спостережено, що багато уваги дослідник також приділяв
інформації про природні ресурси населеного пункту (ліси, водойми і джерела,
поклади корисних копалин (бурого вугілля) та порід (глини)), а також звертав
увагу на різні цікавинки з місцевого життя, зокрема наявність поштової стації у
першій третині XIX ст. і друкарні при замку наприкінці XVIII – на початку XIX
ст. Виснувано, що ця miscellanea матеріалів із теки не дає синтетичної картини
по всякденного життя в досліджуваний період у розрізі одного села, однак
акцентує на по діях, які без скрупульозності А. Шнайдера залишилися б
непоміченими.
Ключові слова
Антоні Шнайдер, «Теки Шнайдера», Підгірці, Галичина, Підгорецький замок,
Пліснесько, підгорецький Благовіщенський монастир, василіани.
Повний текст
Завантажити оригінал
Author
Ivanna PAPA
DOI
https://doi.org/10.33402/zuz.2025-21-14-33
Annotation
This article examines one of Schneider’s files dedicated to the village
of Pidhirtsi (located now Zolochiv district, Lviv region). The materials
collected in this separate «Folder» are pretty diverse and correspond to the
idea of Antoni Schneider (1825–1880) – to use them to create an encyclopedic
article on the history of the settlement. This article was part of the
researcher’s ambitious plan to publish a multi-volume «Encyclopedia of
Galicia», describing every settlement, even the smallest ones. The materials in
the folder include original documents from the 1790s to the 1870s (in Polish,
German, and Latin), lists of rural residents and, accordingly, voters to the
Galician Regional Sejm for 1867–1870, handwritten notes and a hand-drawn map of
the area, as well as newspaper clippings, individual pages from books with publications
about Pidhirtsi (Pidhirtsi Castle, Pidhirtsi Monastery, Plisnesko, etc.). The
researcher’s bibliographic notes accompany all these materials on publications,
where you can find more information on a specific topic. Quite interesting are
fragments of estimates of the Pidhirtsi Monastery for 1823–1824, which, in
addition to financial information, contain references to residents, as well as
residents of the city of Zolochiv (in particular, Jews), where goods were
purchased. The researcher also paid much attention to information about the
natural resources of the settlement (forests, reservoirs and springs, deposits
of minerals (brown coal) and rocks (clay)). He also drew attention to various
interesting facts about local life, particularly the existence of a post office
in the first third of the 19th century and a printing house at the castle in
the late 18th and early 19th centuries. This miscellany of materials from the
«Teka» does not provide a comprehensive picture of everyday life in the period
under study in the context of a single village. However, it does highlight
events that would have gone unnoticed without Schneider’s meticulousness.
Keywords
Antoni Schneider, «Teki Schneidera», Pidhirtsi, Galicia, Pidhirtsi Castle, Plisnesko, Pidhirtsi Monastery, Basilians.
Full text
Download the original
Оголошення:
Новини:
Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича
Колектив Інституту сердечно вітає з 70-річним ювілеєм доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу середніх віків Александровича Володимира Степановича і бажає ювілярові міцного здоров’я, творчого натхнення і всіляких гараздів на многії літа!
Формуємо нову культуру пам'яті: співпраця із владою і громадськістю Львівщини
1 березня 2026 р. завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Микола Литвин у складі делегації Львівської області взяв участь у вшануванні місць української пам'яті на території сусідньої Польщі. Учасники акції - представники влади, науковці, краєзнавці, представники суспільно-культурних товариств депортованих "Лемківщина", "Надсяння", "Холмщина", місцевих українських товариств Польщі організували пропам'ятні заходи, зокрема на цвинтарі в Горайці, де поховані українські жертви зруйнованого 1945 р. села; на горі Монастир, де поховані вояки УПА, що прийняли бій із відділом НКВС. Українські представники мали нагоду також відвідати цвинтарі Першої світової війни у селі Верхрата (біля місцевої церкви та на горі Монастир).
