Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві

Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / Відп. ред. Ярослав Ісаєвич, упорядник Феодосій Стеблій. Львів, 2001 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць, 8 / Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України). – 960 с., 32 с. іл.

Окремий випуск серійного видання "Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність" присвячений визначному українському історикові академіку Іванові Крип'якевичу (1886-1967). 

Включає автобіографію-спогади вченого, бібліографію його наукових та літературних творів, добірку написаних у різний час праць історика, документи і листи, статті і спогади про нього. Друкуються також біографічні матеріали про його батька Петра Франца (1857-1914), синів Петра Богдана (1923-1980) і Романа (1925-1999).

ISBN 966-02-2209-2



Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24
Оголошення:
Новини:

Відбувся науковий семінар «Польська цивілізаційна місія на Схід» у довгому ХІХ столітті. Поняття та її переосмислення»

Семінар організовано за сприяння Національного фонду досліджень України у рамках проекту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації».

За грантової підтримки НФДУ розпочато опрацювання фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї

У травні 2026 року команда науковців Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у рамках проєкту "Праісторична доба заходу України: культурно-історичні процеси" № 2025.07/0055, який виконується за грантової підтримки Національний фонд досліджень України розпочала опрацювання найбільшої фондової колекції періоду ранньої бронзи з пам’яток заходу України, що зберігаються у Львівському історичному музеї. Накопичені тут матеріали, за більш як столітній період, із досліджень Кароля Гадачека, Ярослава Пастернака, Тадеуша Сулімірського, Маркіяна Смішка, Ігоря Свєшнікова та ін. належать до ключових пам’яток культур кулястих амфор та шнурової кераміки (Кульчиці, Баличі, Колпець, Коропуж, Дашава). Вагома частка з опрацьованих матеріалів не введена до наукового обігу, або ж опублікована частково.