Княжа доба: історія і культура. Вип. 4

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – Вип. 4. – 308 с.

Збірник статей присвячений дослідженню історії та культури княжої доби в Україні, в основному території галицько-волинських земель Х–XV століть. Більшість статей присвячена XIIІ ст.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук.
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Любащенко В., доктор філософських наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.

Опубліковано за сприяння Фонду катедр українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США)

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст

Статті:

Леонтій Войтович. Дискусія про ранню державу.
Віра Гупало. Апотропеїчні предмети з літописного Звенигорода.
Наталя Кальніцька. Вплив іноземних держав на міжкнязівську дипломатію південної русі в ХІ–ХІІ століттях.
Павло Пеняк. Археологічні дослідження в околицях горянської ротонди
Вікторія Любащенко. Церковні рукописи галицько-волинської русі ХІІ–ХІМ століть: спроба узагальнення.
Роман Голик. "Тоземльцы и иноплємєнникы": "руський патріотизм", "образ світу" та етнічні стереотипи середньовічньої галичини й волині.
Олександр Баран. Мешканці міст у термінології галицько-волинського літопису.
Віктор Мельник. Писемні джерела до історії монументального малярства Галицько-Волинського князівства.
Володимир Александрович. Відкриття малярської спадщини галицько-волинського князівства ХІІІ століття.
Олександр Майоров. Невідомий епізод 1237 року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом ІІ.
Олександр Майоров. Звістка ніколо да кальві, капелана папи Інокентія ІV, про коронацію Данила Романовича.
Джура Гарді. Остання зустріч Данила Романовича і Ростислава Михайловича.
Іван Паславський. Інформація про татар руського архиєпископа петра, учасника i Ліонського собору (1245).
Роман Могитич. Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини XIII століття.
Ігор Скочиляс. Галицька митрополія XIV – першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу.
Марта Жук. Специфіка україномовних грамот князя Володислава Опольського у світлі латинських документів його канцелярії.

Огляди та рецензії

Володимир Александрович. Здобутки і прорахунки найновіших студій над вежею у селі стовп (столп’є) поблизу Холма.
Геннадій Бондаренко. Навчальний посібник з культури Волині та Волинського полісся княжої доби.

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.