Княжа доба: історія і культура. Вип. 4

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – Вип. 4. – 308 с.

Збірник статей присвячений дослідженню історії та культури княжої доби в Україні, в основному території галицько-волинських земель Х–XV століть. Більшість статей присвячена XIIІ ст.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук.
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Любащенко В., доктор філософських наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.

Опубліковано за сприяння Фонду катедр українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США)

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст

Статті:

Леонтій Войтович. Дискусія про ранню державу.
Віра Гупало. Апотропеїчні предмети з літописного Звенигорода.
Наталя Кальніцька. Вплив іноземних держав на міжкнязівську дипломатію південної русі в ХІ–ХІІ століттях.
Павло Пеняк. Археологічні дослідження в околицях горянської ротонди
Вікторія Любащенко. Церковні рукописи галицько-волинської русі ХІІ–ХІМ століть: спроба узагальнення.
Роман Голик. "Тоземльцы и иноплємєнникы": "руський патріотизм", "образ світу" та етнічні стереотипи середньовічньої галичини й волині.
Олександр Баран. Мешканці міст у термінології галицько-волинського літопису.
Віктор Мельник. Писемні джерела до історії монументального малярства Галицько-Волинського князівства.
Володимир Александрович. Відкриття малярської спадщини галицько-волинського князівства ХІІІ століття.
Олександр Майоров. Невідомий епізод 1237 року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом ІІ.
Олександр Майоров. Звістка ніколо да кальві, капелана папи Інокентія ІV, про коронацію Данила Романовича.
Джура Гарді. Остання зустріч Данила Романовича і Ростислава Михайловича.
Іван Паславський. Інформація про татар руського архиєпископа петра, учасника i Ліонського собору (1245).
Роман Могитич. Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини XIII століття.
Ігор Скочиляс. Галицька митрополія XIV – першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу.
Марта Жук. Специфіка україномовних грамот князя Володислава Опольського у світлі латинських документів його канцелярії.

Огляди та рецензії

Володимир Александрович. Здобутки і прорахунки найновіших студій над вежею у селі стовп (столп’є) поблизу Холма.
Геннадій Бондаренко. Навчальний посібник з культури Волині та Волинського полісся княжої доби.

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА.

12 червня 2026 року в рамках святкування 75-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулися ХІІІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ім. АКАДЕМІКА ЯРОСЛАВА ІСАЄВИЧА. Вітальне слово виголосив член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту Ігор СОЛЯР, а відтак нагородив співробітників дипломами та грамотами за їхні вагомі наукові досягнення, сумлінну працю та професіоналізм. Пленарне засідання конференції було присвячене осмисленню наукової спадщини визначних представників львівської академічної школи філологічної та історичної науки. Низку доповідей було присвячено видатним представникам львівської мовознавчої школи, пам’ятні ювілеї яких відзначаємо цьогоріч.