Княжа доба: історія і культура. Вип. 4

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – Вип. 4. – 308 с.

Збірник статей присвячений дослідженню історії та культури княжої доби в Україні, в основному території галицько-волинських земель Х–XV століть. Більшість статей присвячена XIIІ ст.

Редакційна колегія:

- Александрович В., доктор історичних наук (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук.
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Любащенко В., доктор філософських наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.

Опубліковано за сприяння Фонду катедр українознавства, освітньої неприбуткової доброчинної інституції (США)

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст

Статті:

Леонтій Войтович. Дискусія про ранню державу.
Віра Гупало. Апотропеїчні предмети з літописного Звенигорода.
Наталя Кальніцька. Вплив іноземних держав на міжкнязівську дипломатію південної русі в ХІ–ХІІ століттях.
Павло Пеняк. Археологічні дослідження в околицях горянської ротонди
Вікторія Любащенко. Церковні рукописи галицько-волинської русі ХІІ–ХІМ століть: спроба узагальнення.
Роман Голик. "Тоземльцы и иноплємєнникы": "руський патріотизм", "образ світу" та етнічні стереотипи середньовічньої галичини й волині.
Олександр Баран. Мешканці міст у термінології галицько-волинського літопису.
Віктор Мельник. Писемні джерела до історії монументального малярства Галицько-Волинського князівства.
Володимир Александрович. Відкриття малярської спадщини галицько-волинського князівства ХІІІ століття.
Олександр Майоров. Невідомий епізод 1237 року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом ІІ.
Олександр Майоров. Звістка ніколо да кальві, капелана папи Інокентія ІV, про коронацію Данила Романовича.
Джура Гарді. Остання зустріч Данила Романовича і Ростислава Михайловича.
Іван Паславський. Інформація про татар руського архиєпископа петра, учасника i Ліонського собору (1245).
Роман Могитич. Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини XIII століття.
Ігор Скочиляс. Галицька митрополія XIV – першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу.
Марта Жук. Специфіка україномовних грамот князя Володислава Опольського у світлі латинських документів його канцелярії.

Огляди та рецензії

Володимир Александрович. Здобутки і прорахунки найновіших студій над вежею у селі стовп (столп’є) поблизу Холма.
Геннадій Бондаренко. Навчальний посібник з культури Волині та Волинського полісся княжої доби.

Дивіться також:

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І. І. Крип'якевича НАН України, Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.