Княжа доба: історія і культура. Вип. 4

Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2011. – Вип. 4. – 308 с.

Збірник статей присвячений дослідженню історії та культури княжої доби в Україні, в основному території галицько-волинських земель Х–XV століть. Більшість статей присвячена XIIІ ст.

Редакційна колегія: 

- Александрович В., доктор історичних наук  (відповідальний редактор).
- Войтович Л., професор, доктор історичних наук.
- Литвин М., професор, доктор історичних наук.
- Любащенко В., доктор філософських наук.
- Ситник О., доктор історичних наук.

Опубліковано за сприяння Фонду катедр українознавства, освітньої  неприбуткової доброчинної інституції (США)

ISSN 2221-6294

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст

Статті:

Огляди та рецензії



Дивіться також:

Княжа доба: історія і культура. Вип. 8
Княжа доба: історія і культура. Вип. 7
Княжа доба: історія і культура. Вип. 6
Оголошення:
Новини:

Відбулася презентація книги Ярослава Ісаєвича «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.»

Цьогорічний день народження нашого міста став особливо урочистим та святковим для колективу музею. Ми презентували книгу «Місто Дрогобич в XVI-XVIII ст.» видатного історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича, яка була, власне, його дисертацією на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Депортації на українсько-польському пограниччі 1944-1951 років як об'єкт та суб'єкт культурної пам'яті, історичної політики

14 вересня 2025 р. в  Історико-меморіальному  музеї М. Грушевського у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Повернення історичної пам’яті про українців Закерзоння», співорганізатором якого стали Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Київське товариство депортованих українців «Холмщина» ім. М. Грушевського, Київське товариство «ЛемКиїв». Учасників заходів привітав директор УІНП, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, наголосивши на необхідності активізації пам’ятко-охоронних акцій, пов’язаних із українсько-польськими відносинами у роки Другої світової війни, депортаціями українців Закерзоння в УРСР та північні землі ПНР.