Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт: монографія / Ольга Заневич. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015 (Серія “Історія мови”). – 308 с.
У монографії вперше в українському мовознавстві представлено вичерпний реєстр граматик української мови кінця XVI – початку XXI ст. (132 найменування) та репрезентовано систему термінів на позначення категорії стану та його різновидів протягом указаного періоду, а також номінації перехідних і неперехідних дієслів.
Систематизовано вчення про дієслівну перехідність (проаналізовано 81 граматику) та запропоновано власну концепцію трактування цієї категорії. На підставі опрацьованого фактичного матеріалу (близько 600 одиниць) подано опис перехідних дієслів, зокрема фізичної дії, зафіксованих у пам’ятках української мови XVI–XVII ст. Дієслова класифіковано за лексико-семантичним принципом, відповідно виокремлено лексико-семантичні підгрупи, ряди та мікрогрупи.
Схарактеризовано експліцитну та імпліцитну перехідності в межах кожної лексико-семантичної підгрупи, визначено типи та умови реалізації імпліцитної перехідності; розглянуто вплив семантики на зміну/втрату перехідності.
Встановлено різновиди значень акузатива та генетива, а також основні засоби вираження знахідного та родового прямого об’єкта.
Окреслено іменники — назви осіб, тварин і предметів, які уточнюють семантику дієслів фізичної дії, та типи структурних моделей у заперечних конструкціях, засвідчених у пам’ятках української мови XVI–XVII ст.