Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт

Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт: монографія / Ольга Заневич. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015 (Серія “Історія мови”). – 308 с. 

У монографії вперше в українському мовознавстві представлено вичерпний реєстр граматик української мови кінця XVI – початку XXI ст.   (132 найменування) та репрезентовано систему термінів на позначення категорії стану та його різновидів протягом указаного періоду, а також номінації перехідних і неперехідних дієслів.

Систематизовано вчення про дієслівну перехідність (проаналізовано 81 граматику) та запропоновано власну концепцію трактування цієї категорії. На підставі опрацьованого фактичного матеріалу (близько 600 одиниць) подано опис перехідних дієслів, зокрема фізичної дії, зафіксованих у пам’ятках української мови XVI–XVII ст. Дієслова класифіковано за лексико-семантичним принципом, відповідно виокремлено лексико-семантичні підгрупи, ряди та мікрогрупи.

Схарактеризовано експліцитну та імпліцитну перехідності в межах кожної лексико-семантичної підгрупи, визначено типи та умови реалізації імпліцитної перехідності; розглянуто вплив семантики на зміну/втрату перехідності.

Встановлено різновиди значень акузатива та генетива, а також основні засоби вираження знахідного та родового прямого об’єкта.

Окреслено іменники — назви осіб, тварин і предметів, які уточнюють семантику дієслів фізичної дії, та типи структурних моделей у заперечних конструкціях, засвідчених у пам’ятках української мови XVI–XVII ст.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спеціалізованої вченої ради для захисту дисертації з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 1 вересня 2026 р. (Протокол № ), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 1 вересня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 53 від 01 вересня 2026 р.) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Литвиненко-Анпілової Людмили Романівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 Історія та археологія.

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ІВАН ГРИГОРОВИЧ ПАТЕР

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з глибоким сумом повідомляє про смерть видатного українського історика, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу новітньої історії Івана Григоровича Патера.