Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт

Українська мова XVI–XVII ст.: дієслово. Семантика, перехідність, об’єкт: монографія / Ольга Заневич. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015 (Серія “Історія мови”). – 308 с. 

У монографії вперше в українському мовознавстві представлено вичерпний реєстр граматик української мови кінця XVI – початку XXI ст.   (132 найменування) та репрезентовано систему термінів на позначення категорії стану та його різновидів протягом указаного періоду, а також номінації перехідних і неперехідних дієслів.

Систематизовано вчення про дієслівну перехідність (проаналізовано 81 граматику) та запропоновано власну концепцію трактування цієї категорії. На підставі опрацьованого фактичного матеріалу (близько 600 одиниць) подано опис перехідних дієслів, зокрема фізичної дії, зафіксованих у пам’ятках української мови XVI–XVII ст. Дієслова класифіковано за лексико-семантичним принципом, відповідно виокремлено лексико-семантичні підгрупи, ряди та мікрогрупи.

Схарактеризовано експліцитну та імпліцитну перехідності в межах кожної лексико-семантичної підгрупи, визначено типи та умови реалізації імпліцитної перехідності; розглянуто вплив семантики на зміну/втрату перехідності.

Встановлено різновиди значень акузатива та генетива, а також основні засоби вираження знахідного та родового прямого об’єкта.

Окреслено іменники — назви осіб, тварин і предметів, які уточнюють семантику дієслів фізичної дії, та типи структурних моделей у заперечних конструкціях, засвідчених у пам’ятках української мови XVI–XVII ст.


Завантажити оригінал



Дивіться також:

Гавінський А., Пастеркєвіч В. Археологічні пам’ятки культури лійчастого посуду на території України
Національна ідентифікація українців Галичини в ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма )
“Різуни” чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.