Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 19

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 19: "Просвіта" - оберіг незалежності та соборності України / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України. Відп. ред. Ярослав Ісаєвич, упоряд.: Феодосій Стеблій, Володимир Пашук. – Львів, 2010. – 784 с.

У збірнику публікуються підсумки досліджень про діяльність "Просвіти", проведених за роки державної незалежності України, в тому й матеріали наукових конференцій 1993, 1999 і 2009 рр., присвячених Товариству.

Статті збірника, побудовані переважно на недоступних у минулому джерельних матеріалах, висвітлюють подвижницьку місію "Просвіти" як чинника формування новочас- ного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі.

З'ясовано основні ділянки її національної праці, подано відомості про філії, читальні і провідних діячів, а також діяльність "Просвіт" на українських землях поза Галичиною та в діаспорі.

У Додатках вміщено благословення "Просвіті" митрополита Андрея Шептицького, повідомлення про освячення прапора Товариства, матеріали просвітянських форумів, поезія й музичні твори, присвячені "Просвіті".

ISBN 978-966-02-5806-8

Матеріали збірника можна переглянути у форматі PDF:

Зміст:

I. Товариство "Просвіта" як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі.

Феодосій Стеблій. Предтечі "Просвіти".
Степан Заброварний. Зламні моменти у розвитку українського національного руху в Галичині (1868–1918).
Федір Погребенник. "Просвіта" в контексті суспільно-політичної і культурної ситуації в Галичині та Австро-Угорщині (друга половина XIX – початок XX ст.).
Володимир Пашук. Маніфестація ідейних засад Товариства "Просвіта".
Инна Лещиловская. Славянские матицы в ХІХ веке.
Остап Середа. Ідеї "органічного розвою" на сторінках часопису "Русь" (1867).
Петро Шкраб'юк. Просвітницько-економічні структури Радикальної партії в Галичині.
Ігор Райківський. Взаємини "Просвіти" з УСДП на початку 20-х рр. ХХ ст.
Лев Калиняк. УНДО і ОУН – боротьба за політичні впливи в "Просвіті".
Іван Федик. Українська "Просвіта" в Другій Речі Посполитій: політичні проблеми розвитку.
Ігор Мельник. З історії створення Народного Руху України та відродження "Просвіти" (1988–1991). Спогад.
Олександр Федорук. "Просвіта" і система культурних цінностей у розбудові держави.
Tatiana Ivantysynova. Slovanske kontakty Slovakov v druhej polovici XIX storocia.
Богдан Левик. Християнська мораль у сучасному українському суспільстві.
Мар'ян Лозинський. Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність.

II. Основні ділянки національної праці "Просвіти".

Володимир Пашук. "Дорогі Родимці!" – Відозва Товариства "Просвіта".
Василь Чуприна, Наталя Біла. Культурно-освітня діяльність "Просвіти" та українських політичних партій в селах Галичини (кінець XIX – початок ХХ ст.).
Степан Гелей, Роман Пастушенко. "Просвіта" і кооперативний рух у Галичині (друга половина XIX – початок ХХ ст.).
Іван Зуляк. Роль "Просвіти" у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Тарас Андрусяк. Роль "Просвіти" у розвитку української правової думки.
Тарас Андрусяк. Правова проблематика на сторінках календарів "Просвіти" (австрійський період).
Андрій Пашук. Товариство "Просвіта" – популяризатор правових знань (За матеріалами просвітянських видань).
Роман Кирчів. Роль "Просвіти" у розвитку українського народознавства.
Лев Полюга. Львівські видання "Просвіти" і проблема нормативності української літературної мови (1868–1939).
Борис Білинський. "Просвіта" і народне здоров'я.
Ірина Вороняк. Образотворче мистецтво в "Просвіті" як засіб формування національної свідомості.
Марія Люзняк. Науково-популярні видання "Просвіти" як чинник формування національної свідомості та політичної думки українського народу.
Роман Голик. Читання для народу: видання "Просвіти", стереотипи масової культури й ментальність галичан перших десятиліть ХХ ст.
Наталія Кунанець. Бібліотеки Товариства "Просвіта": особливості діяльності.
Ігор Чорновол. Образ Америки у виданнях "Просвіти".
Олександр Луцький. "Просвіта" та українські освітні товариства в Галичині під час Другої світової війни.

III. Філії і читальні "Просвіти".

Володимир Пашук. Філія "Просвіти" у Бортниках.
Ярослав Онищук. Філія "Просвіти" в Бродах.
Зеновій Федунків. Просвітянський рух на Рогатинщині.
Михайло Мандрик. З історії “Просвіти” на Cтрийщині.
Михайло Шалата. Століття Дрогобицької "Просвіти".
Ігор Скочиляс. З історії Борщівської "Просвіти".
Ганна Гром. Читальня "Просвіти" в Нагуєвичах.
Марія Чепіль. Читальня "Просвіти" в Меденичах.
Іван Гуньовський. Діяльність читальні "Просвіти" у селі Махнівці на Золочівщині.
Петро Арсенич. "Просвіта" на Гуцульщині.
Петро Сіреджук. Діяльність "Просвіти" в Космачі.
Теодозій Король. Читальні "Просвіти" в Томашівцях.
Іван Красовський. Діяльність "Просвіти" на Лемківщині.
Микола Крайник. З історії читальні "Просвіти" в селі Солукові Долинського району.
Наталя Колб. Греко-католицьке парафіяльне духовенство у читальняному русі в Галичині (кінець ХІХ ст.).
Богдан Андрусишин. Роль низових ланок Товариства "Просвіта" у формуванні духовних основ галицького села (20–30-ті рр. XX ст.).

IV. Діячі "Просвіти".

Володимир Пашук. Просвітницькі ідеї о. Степана Качали.
Володимир Булачек. Просвітня діяльність Юліана Романчука.
Феодосій Стеблій. Отець Гнат Рожанський – діяч "Просвіти".
Алла Середяк. "Просвіта" і радикальне середовище Галичини.
Зенон Гузар. Образи просвітян у творах Івана Франка.
Валентина Кухар. Михайло Грушевський і галицька "Просвіта".
Ярослав Малик. Просвітницька діяльність Йосипа Застирця.
Василина Щурат-Глуха. Василь Щурат і "Просвіта".
Богдан Якимович. Андрій Чайковський і видавничі програми "Просвіти".
Тамара Литвин, Микола Литвин. "Іван Крип'якевич як історик-просвітянин".
Василь Горинь. Михайло Галущинський – громадський діяч і організатор "Просвіти".
Олег Полянський, Руслана Полянська. Публікації Омеляна Терлецького у виданнях "Просвіти".
Ольга Цимбала. Культурно-просвітницька діяльність Миколи Голубця.
Андрій Півень. Громадська діяльність Володимира Загайкевича.
Андрій Сова. Діяльність Дмитра Грицая у Дорожівській філії Товариства "Просвіта" (30-ті рр. ХХ ст.).
Олександра Стасюк. Михайло Дяченко (Марко Боєслав) – діяч "Просвіти".
Юрій Зайцев. Просвітянка Євгенія Зелінська – політв’язень двох тоталітарних режимів.

V. Діяльність "Просвіти" поза Галичиною та в діаспорі.

Олександр Добржанський. Культурно-освітні товариства і українське національне відродження на Буковині (друга половина XIX – початок ХХ ст.).
Василь Ботушанський. З історії виникнення та діяльності українських сільських читалень Буковини (80-ті рр. XIX – поч. XX ст.).
Олександр Лисенко. Просвітянський рух на Наддніпрянщині в 1905–1919 роках.
Мирослав Мороз. Леся Українка і "Просвіта".
Ганна Лемещенко. Новознайдені матеріали київських та львівських архівів про діяльність у "Просвіті" братів Костя і Северина Паньківських.
Євгенія Сохацька. Культурно-просвітницька діяльність Івана Огієнка у Кам'янці-Подільському (1918–1920).
Микола Кравець. Газета "Шлях" Вінницького Товариства "Просвіта" (1919).
Анатолій Мисечко. Взаємозв'язки Одеської і Галицької "Просвіт".
Віктор Кондрашов. Микола Аркас – організатор і керівник Миколаївської "Просвіти".
Світлана Абросимова. Катеринославська "Просвіта" у культурно-громадському житті Наддніпрянщини (За матеріалами епістолярної спадщини академіка Д. Яворницького).
Сидір Кіраль. Роль "Просвіти" в національно-культурному відродженні на Бердянщині.
Іван Патер. Просвітня діяльність Союзу визволення України серед військовополонених українців у таборах Австро-Угорщини та Німеччини (1914–1918).
Ігор Танчин. Переслідування "Просвіт" більшовиками в роки визвольних змагань (1917–1920).
Микола Мушинка. Іван Панькевич – співзасновник "Просвіти" на Закарпатській Україні.
Дмитро Данилюк. Роль Товариства "Просвіта" у розвитку історичної науки на Закарпатті.
Микола Цап. Вязи руснацох Бачки и Сріму з Товариством "Просвита" у Львове.
Ярослава Закревська. Роль "Просвіти" у збереженні національної самобутності українців Бразилії.

VI. Питання історіографії та джерелознавства історії “Просвіти”

Жанна Ковба. Історія "Просвіти": проблеми наукового вивчення й популяризації.
Анатолій Круглашов. Діяльність просвітницьких товариств Західної України та проблеми національного відродження у творах Михайла Драгоманова.
Михайло Гнатюк. Михайло Возняк – дослідник історії "Просвіти".
Роман Ярощак. Видавничі плани "Просвіти" в оцінці Михайла Возняка.
Галина Сварник. Доля архіву Товариства "Просвіта" у Львові.
Марія Трегуб. Матеріали архіву Товариства "Просвіта" у Львові в фондах відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України.
Марія Вавричин. Архів Лемківської комісії Товариства "Просвіта".
Іван Сварник. Документи просвітян в архіві Львівського університету.
Олексій Сухий. Сучасна українська історіографія історії "Просвіти".

Додатки:

Дивіться також:

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 30

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 29

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Випуск 24

Оголошення:

Усі оголошення

Новини:

Утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 28 липня 2026 р. (Протокол № 7), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 28 липня 2026 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Наказ директора Інституту № 45 від 28 липня 2026) з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Меренюк Христини Василівни на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю В9 Історія та археологія.

Участь Ростислава Вацеби у Міжнародному медієвістичному конгресі в Лідсі – 2026

Від 6 до 9 липня 2026 року понад 2,5 тис. провідних дослідників доби Середньовіччя з’їхалися на Міжнародний медієвістичний конгрес, який щорічно відбувається у стінах Лідського університету (Велика Британія). Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України втретє поспіль був представлений доповіддю молодшого наукового співробітника відділу історії середніх віків, к.і.н. Ростислава Вацеби, котрий цьогоріч вперше взяв участь у роботі конгресу в очному форматі та виступив на секційному засіданні, присвяченому стосункам Франкської держави Каролінгів з навколишніми країнами та народами. Цю частину наукового заходу організовано в межах проєкту з написання «Оксфордського посібника з Каролінзької імперії» професором Единбурзького університету Чарльзом Вестом та професоркою Католицького університету Америки у Вашингтоні Дженніфер Р. Дейвіс. Серед учасників секції були також вчені з університетів Пуатьє, Венеції, Мюнстера, Бонна та Прінстона.