Відбувся науковий семінар Ради молодих вчених за участю Владислава Кіорсака «Від льоду і полум'я до пера й пергаменту; Історія Ісландії в контексті розвитку саг»

2024-04-15

11 квітня 2024 р. відбувся черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, організований цього разу спільно з Підземеллям Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, Радою молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України та ініціативою «Публічний лекторій: простими словами про складне минуле».

Доповідачем був Владислав Кіорсак – доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Тема семінару: «Від льоду і полум'я до пера й пергаменту; Історія Ісландії в контексті розвитку саг».

Модерував захід голова Ради молодих вчених, кандидат історичних наук Павло Артимишин.

Подія була присвячена сагам, як особливому жанру північноєвропейської літератури. Учасники мали можливість ознайомитися зі зразками саг, дізнатися про основні характеристики цих творів та їхні види.

Також значна частина була приділена походженню саг. Доповідач звернув увагу на те, що Ісландія періоду Середньовіччя була продуктивним творчим середовищем, яке сприяло розвитку літературного процесу. Завдяки відсутності війн та військової еліти, одним із небагатьох способів демонстрації власної вищості була освіченість, красномовство та навички письменства і оповіді. Відповідно, сагами у Ісландії займалися найбільш знатні та заможні люди, які активно розвивали цю традицію.

Лектор ствердив, що саги були масовою літературою і виконували роль засобів масової інформації того часу, адже завдяки ним передавався колективний досвід, формувалися рольові моделі, пояснювалися важливі процеси та суспільні трансформації. Тому доступ до творення цих текстів означав доступ до суспільної думки. Це стало ще однією причиною чому найзаможніші люди прагнули долучитися до творення літературного процесу.

Доповідач відзначив, що Ісландія була молодою країною емігрантів. Відсутність власного минулого сприяло виникненню кризи ідентичності. Саги були покликані подолати цю кризу. Вони утворювали систему міфів, яка мала на меті сформувати ідентичність ісландців та обґрунтувати їхню окремішність. Таким чином, ці тексти є важливим джерелом для дослідження політики пам'яті та колективних уявлень про минуле людей середньовіччя. 

Свій виступ В. Кіорсак підсумував найважливішими чинниками які на його думку вплинули на активний розвиток літературної традиції у середньовічній Ісландії. Доповідач виокремив розвиток спільнот, інтерес до власної історії, використання народної мови, вагомість освіти для еліт та розвиненими соціальними функціями саг.

Семінар за участю Владислава Кіорсака


Читайте також:

2024-05-27
20–21 травня 2024 у Львівському музеї історії релігії відбулася XXXIV Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організатором якої є Інститут релігієзнавства - філія Львівського музею історії релігії спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАНУ та Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ, Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ, Центром релігійної культури ім. Ігоря Скочиляса Українського католицького університету.

2024-05-24

23–24 травня 2024 року в Черкаському національному університеті імені Б.Хмельницького відбулася Х Міжнародна наукова конференція «Лінгвалізація світу», яка зібрала науковців з різних куточків України та з-за кордону, щоб актуалізувати важливість дослідження проблем мовознавства, зокрема в умовах російсько-української війни.


2024-05-20

15-17 травня у відділі археології відбулась ХІХ Міжнародна наукова конференція "Археологія заходу України". Історія конференцій «Археологія заходу України» розпочалась двадцять років тому у травні 2004 р. Цьогоріч травневий Львів дев’ятнадцятий раз зібрав археологів з України, Польщі, США на Міжнародну наукову конференцію "Археологія заходу України". Організаторами заходу виступили Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України,  Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України та Кременецько-Почаївський ДІАЗ.


Оголошення:

Видання:

Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.