Археологічні конференції, наради і семінари у Львові мають давню традицію. Ще за часів Ярослава Пастернака – фундатора і організатора української професійної археології у Львові – у 1930-х роках в залі засідань НТШ не раз проводилися археологічні зібрання науковців на різні теми стародавньої історії західноукраїнського краю. Вчені виголошували доповіді про стан розвитку досліджень стоянок кам’яної доби, поселень періоду бронзового та ранньозалізного віків, особливо часто – про результати польового вивчення городищ та літописних міст давнього Галича (Крилоса), Звенигорода, Теребовлі та інших пам’яток княжої доби.
У радянські часи у Львові також відбулося кілька помпезних конференцій, приурочених, переважно, ювілейним датам колишнього Союзу.
Нове дихання отримала організаційна діяльність археологів Західної України починаючи з 2004 року, коли працівники відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України провели І-шу Міжнародну наукову конференцію.
Впродовж усіх наступних років такі форуми відбувалися щорічно у другій половині травня під загальною назвою "Археологія заходу України". Усі вони проходили у конференційному залі НТШ (3-й поверх по вул. Винниченка, 24) і у відділі археології Інституту українознавства (2-й поверх цього ж будинку).
Головна ціль таких зібрань – об’єднання вчених, які працювали чи далі працюють на західноукраїнських землях, обмін інформацією та науковими здобутками, налагодження тісніших зв’язків між науковими осередками.
Зазначимо, що тематика представлених рефератів одразу вийшла за межі назви конференції і отримала комплексний міждисциплінарний характер.
Щороку – з 2004 по 2012 р. дослідники з багатьох міст нашої держави та закордону вели жваві наукові дискусії. Доповіді виголошували науковці з України (Львова, Києва, Сімферополя, Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода, Луцька, Рівного, Дубна, Чорткова, Галича та ін.) та з-закордону: Росії (Санкт-Петербург, Москва), Польщі (Краків, Варшава, Вроцлав, Познань, Люблін, Торунь, Жешів та ін.), Білорусії (Мінськ, Брест), Словаччини, Чехії, Німеччини і навіть США.
Теми рефератів стосувалися різних питань первісного заселення, соціально-економічного та культурно-історичного розвитку життя найдавніших поселенців України та її сусідів.
Територія Прикарпаття і Волині в стародавні віки і в середньовіччі відігравала роль своєрідного культурного моста, з’єднувальної ланки поміж Центральною та Східною Європою, а в ширшому розумінні – поміж Західним та Східним світом культур та народів.
Тут проходили складні міграційні, культурні, етнічні процеси, що знайшло відображення у матеріальній культурі населення. Особливо треба відзначити переселення різних за складом та етносом стародавнього та новітнього населення. Саме цим питанням присвячена більшість наукових рефератів.
Під час засідань встановлювалися наукові контакти на міжнародному рівні, узгоджувалися питання методики польових досліджень, відбувалася домовленість про організацію спільних проектів археологічних досліджень, про публікацію статей учасників конференції у збірнику "Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині".
| Відкриття конференції |
Остання, уже 10-та ювілейна Міжнародна конференція відбулася нещодавно – 22-24 травня 2013 р.
На ній було заслухано понад 80 доповідей на різні археологічні теми вчених з України, Польщі, Росії, Білорусії, Словаччини, Чехії, США.
На третій день роботи відбулося виїзне засідання, що мало на меті познайомити учасників конференції з унікальною пам’яткою трипільської культури загальноєвропейського значення – печерою Вертебою, що біля с. Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області.
Крім того, вчені з різних країн оглянули експозицію Борщівського краєзнавчого музею і виставку шедеврів трипільського мальованого посуду, організовану спеціально для учасників конференції працівниками музею. Цікаву і змістовну екскурсію в музеї і в печері Вертеба провів директор
| Учасники конференції перед дверима Борщівського краєзнавчого музею |
Львівські конференції "Археологія заходу України" уже добре знані в науковому світі і користуються заслуженим авторитетом. З кожним роком географія учасників розширюється, а кількість пропонованих рефератів збільшується.
Зростає і наукова вага виголошених доповідей. Про це, зокрема, свідчать дані статистичних таблиць, які показують зростання головних показників щодо тематики і участі закордонних науковців.
Працівники відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України планують проводити такі міжнародні форуми й в наступні роки, однак будуть внесені корективи щодо назви, форми і умов організацій таких зібрань.
Олександр Ситник