Науковий семінар Ради молодих вчених про особливості політичного та економічного життя Республіки Білорусь в оцінці української суспільно-політичної думки (1991–2004 рр.).

2018-11-05

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас відвідати черговий науковий семінар Ради молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України!

Доповідач: Випускник аспірантури, молодший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Юрій Павлович.

Тема: Особливості політичного та економічного життя Республіки Білорусь в оцінці української суспільно-політичної думки (1991–2004 рр.).

Дата: четвер, 15 листопада 2018 року.

Місце: вул. Козельницька 4, кімната 501.

Початок о: 12:00.

Дослідник анонсує:

Феномен сучасної Білорусі привертає дедалі більшу увагу аналітиків різних країн, адже вона випадає із загальних тенденцій у європейських посткомуністичних країнах.

Серед колишніх республік СРСР Білорусь намагалася зберегти державне управління економікою і повернути авторитарний політичний режим без швидкого переходу до ринкових відносин.

Аналізуючи взаємини Республіки Білорусь із зовнішнім світом, спроби вписатися в нову систему міжнародних відносин, необхідно констатувати, що білоруське суспільство та еліта країни були не підготовлені до нових історичних та геополітичних умов. Заперечення західних цінностей, несприйняття європейських стандартів демократії спричинили міжнародну ізоляцію Республіки Білорусі.

В Республіці Білорусь замість динамічного розвитку демократичних процесів підтримувалося існування модернізованого комуністичного режиму.

Білорусь, як і азіатські республіки, не була готова – насамперед культурно і психологічно – до незалежності. Для Республіки Білорусь розвал Радянського Союзу, незалежність, демократія і необхідність переходу до ринку стали великою складністю. Це було неочікувано, оскільки навіть не висували питання про створення незалежної держави. Що ж стосується білоруського суспільства, то воно, в своїй основній масі, було доволі консервативним. Господарська і правова політика Москви, активний ідеологічний вплив центральних органів влади на суспільство призвели до того, що більшість білоруського народу майже цілком втратила національно­­­­-державну свідомість і негативно ставилося до будь-яких змін. Крім того, за період перебування в складі СРСР відбулася поступова асиміляція білорусів, каталізаторами якої виступили, перш за все, домінування російської мови та індиферентне ставлення більшості білорусів до власної національної приналежності.

У доповіді приділятиметься увага українським візіям цих процесів, оцінкам, які надавалася їм різними середовищами в Україні, як і українським прогнозам щодо майбутнього політичної та економічної системи в Республіці Білорусь.

Будемо вдячні за поширення інформації про семінар серед зацікавлених осіб!

Юрій-Павлович




Читайте також:

2024-05-17
16 травня 2024 року розпочала роботу всеукраїнська наукова конференція «Історичні читання пам’яті професора Леонтія Войтовича». Понад пів сотні науковців, студентів, членів родини і поціновувачів особи Леонтія Войтовича, зібралися, аби віддати належну пошану великому Вченому. Організували наукове зібрання кафедра історії середніх віків та візантиністики Львівського університету спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України.

2024-05-16
Захід відбуватиметься у приміщенні Львівського музею історії релігії (Львів, пл. Музейна, 1), також доєднатися можна через застосунок ZOOM. Запрошуємо ознайомитися з Програмою та долучитись до Конференції у зручному для Вас режимі.

2024-05-16
15 травня 2024 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Боротьба за збереження національної державності: традиції та перспективи», присвячений пам’яті визначного історика і державного діяча Івана Кревецького.

Оголошення:

Видання:

Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження