Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження

Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження: монографія / НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича. Львів, 2023. 

Здійснено аналіз збірного образу депортацій 1944‑1951 рр., травматичних подій, які передували цьому процесу в уявленнях переселенців та нащадків, включеність їх досвіду в історичну пам’ять України. Проведено дослідження процесу формування територіальної приналежності людини, співвідношення між різними рівнями ідентичності. Розглянуто мас-медійні образи депортацій 1944‑1951 рр., здійснено порівняння засад та принципів їх висвітлення у польській та українській пресі 1990‑2018 рр., досліджено повсякденні уявлення причин та завдань депортаційних акцій. Проаналізовано образ Закерзоння та депортованих українців в українській кінодокументалістиці, простежено формування образу польсько-українського пограниччя ХХ ст. у сучасній українській та польській літературі. Досліджено поняття історичної пам’ять депортованих крізь призму его-документів, переселенських видань, матеріалів усної історії. Простежено вплив деструктивного досвіду на конструювання образу «малої Батьківщини» депортованих. З’ясовано місце цього образу в ієрархії цінностей переселенців і впливу походження останніх на формування історичної пам’яті нащадків.
Для науковців, усіх, хто цікавиться історією польсько-українського пограниччя, депортацією українців із Польщі у 1944‑1951 рр.
Завантажити оригінал




Дивіться також:

Вісьтак–Посівнич О. І. Суспільно-географічні дослідження українських вчених Галичини у міжвоєнний період 1919-1939 рр.
Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української ідеї
Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках
Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).