Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження

Артимишин Ю. Депортаційні акції 1940-х років у національній пам’яті українців: стан та перспективи дослідження: монографія / НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича. Львів, 2023. 

Здійснено аналіз збірного образу депортацій 1944‑1951 рр., травматичних подій, які передували цьому процесу в уявленнях переселенців та нащадків, включеність їх досвіду в історичну пам’ять України. Проведено дослідження процесу формування територіальної приналежності людини, співвідношення між різними рівнями ідентичності. Розглянуто мас-медійні образи депортацій 1944‑1951 рр., здійснено порівняння засад та принципів їх висвітлення у польській та українській пресі 1990‑2018 рр., досліджено повсякденні уявлення причин та завдань депортаційних акцій. Проаналізовано образ Закерзоння та депортованих українців в українській кінодокументалістиці, простежено формування образу польсько-українського пограниччя ХХ ст. у сучасній українській та польській літературі. Досліджено поняття історичної пам’ять депортованих крізь призму его-документів, переселенських видань, матеріалів усної історії. Простежено вплив деструктивного досвіду на конструювання образу «малої Батьківщини» депортованих. З’ясовано місце цього образу в ієрархії цінностей переселенців і впливу походження останніх на формування історичної пам’яті нащадків.
Для науковців, усіх, хто цікавиться історією польсько-українського пограниччя, депортацією українців із Польщі у 1944‑1951 рр.
Завантажити оригінал




Дивіться також:

Вісьтак–Посівнич О. І. Суспільно-географічні дослідження українських вчених Галичини у міжвоєнний період 1919-1939 рр.
Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української ідеї
Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929–1939 роках
Оголошення:
Новини:

Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді (дискусії істориків, політиків, дипломатів, управлінців)

19 жовтня 2026 р. у Києві відбувся науковий Форум, присвячений 20-ттю Українського інституту національної пам'яті. В рамках Форуму відбулася панельна дискусія “Особливості політики памʼяті в Центрально-Східній Європі в останні 20 років: меморіалізація, деколонізація, протидія пропаганді”, в якій взяв участь наш колега, доктор історичних наук Микола Литвин.  Модератор дискусії, Голова Інституту Олександр Алфьоров зосередив увагу учасників на головних викликах в політиці пам'яті останніх двох десятиліть, сучасних методах меморіалізації та практиках вшанування діячів української історії.

Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять: діалог українських та польських істориків

20–21 жовтня 2026 року в Кракові та Кам’янці-Подільському проходила Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять». Її організували Східноєвропейська комісія Польської академії знань, Інститут історії Яґеллонського університету (професори Адам Свйонтек та Віталій Нагірний) і Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Старша наукова співробітниця відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, кандидатка історичних наук Олена Аркуша виступила з доповіддю, в якій проаналізувала образи галицького Поділля в українській мемуаристиці зламу ХІХ–ХХ століть. Перечитані під цим кутом зору спогади Олександра Барвінського, Євгена Олесницького, Богдана Лепкого, Яцка Остапчука, Іванни Блажкевич та ін. показали, що образ малої батьківщини («золотого Поділля») був важливою частиною їх ідентичності, тисячами досвідів бринів у дорослому житті, був постійно присутнім ностальгією за дитинством, юністю, рідними людьми та краєвидами. 
Конференція стала також місцем обміну досвідом між науковцями та викладачами університетів двох країн.