Структура

У склад Інституту на 2019 р. входять: відділи – археології (завідувач Н.Булик), історії середніх віків (В.Александрович), нової історії України (І.Орлевич), новітньої історії (М.Романюк) української літератури (Т.Пастух), української мови (Н.Багнюк), Центр досліджень українсько-польських відносин (М.Литвин).

В Інституті створено важливу в науковому плані інформаційну базу для проведення гуманітарних досліджень, яка включає: 

  • бібліотеку (понад 36 тис. книжок наукової літератури і періодики) та архів (понад 4 тис. справ), 
  • каталоги до "Словника української мови XVI – першої половини XVII ст." (800 тис. одиниць), "Історичного словника української мови" (60 тис. одинииць), "Словника староукраїнської мови" (11 тис. одиниць), "Словника гуцульських говірок" (50 тис. одиниць), діалектологічну фонотеку (250 касет записів), записи до "Атласу української мови" (123 одиниці), 
  • картотеку лексики ХІ–ХІХ ст. Є. Тимченка,
  • історико-бібліографічні картотеки І. Крип'якевича, М. Кордуби та Я. Ісаєвича, 
  • кінофотофонотека документів з новітньої історії України. 

Понад 3000 пам'яток матеріальної культури Прикарпаття і Волині від доби палеоліту до середньовіччя представлено в Археологічному музеї, фондові збірки якого нараховують більше 350 тис. артефактів.

Оголошення:
Новини:

Колектив Інституту сумує з приводу важкої втрати – смерті Феодосія Івановича Стеблія

Колектив Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України сумує з приводу важкої втрати – смерті Феодосія Івановича СТЕБЛІЯ (21 жовтня 1931 – 11 березня 2026), багатолітнього співробітника Інституту, завідувача відділу нової історії України, Заслуженого працівника культури України, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка.

Відбулася презентація фундаментального збірника матеріалів і документів, присвяченого Михайлу Дяченку (Марку Боєславу)

10 березня 2026 року у  Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери відбулася знакова подія - презентація фундаментального збірника матеріалів і документів, присвяченого Михайлу Дяченку (Марку Боєславу). Видання вшановує пам'ять видатного представника національно-визвольного руху середини ХХ ст., постать якого є символом українського поетичного резистансу.
Видання:

Воскресні богослужіння київського Октоїха 1629 року (доповненого текстами піснеспівів українських джерел XVII–XVIII cт.)