Хахула Любомир Ігорович

старший науковий співробітник, старший дослідник, кандидат історичних наук

Народився 27 квітня 1984 р. у м. Угнів Сокальського (тепер – Червоноградського) району Львівської області.

У 2006 р. закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. І.Франка.

2008–2011 рр. – навчався в аспірантурі Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

У 2013 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Історичні стереотипи про Україну та українців у сучасній Польщі (1991–2005)».

2018–2020 рр. – навчався в докторантурі Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

В Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України від 2013 р.: молодший науковий(2013–2016), науковий співробітник (2017), заступник директора з наукової роботи (2017–2018), старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» (2018), докторант (2018–2020), старший науковий співробітник відділу «Центр дослідження українсько-польських відносин» (від 2020 р.).

2015–2018 рр. – вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України й Інституту народознавства НАН України.

З 2016 р. секретар Історичної комісії Наукового товариства ім. Шевченка.

Стажування:

2010–2011 рр. – в Історичному інституті Варшавського університету в межах Стипендійної програми Уряду Республіки Польща для молодих науковців;

2017 р. – у науковому осередку «Пам’ять і майбутнє» (Вроцлав), Західному інституті (Познань), Сілезькому інституті (Ополє), Музеї Другої світової війни у Гданську в межах науково-освітньої програми консорціуму «Мережа Земель Західних і Північних» (Республіка Польща);

2019 р. – у Коледжі Європи в Натоліні (Варшава, Польща) в межах Нагороди ім. Івана Виговського;

2020 р. – у Національному Закладі ім. Оссолінських (Вроцлав, Польща).

2017 р. – навчався в Літній школі Студіум Європи Східної Варшавського університету.

Координатор проєкту академічних обмінів «Україна–Польща: історична спадщина, історіографічні перспективи» Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту історії ПАН (2018).

Наукові зацікавлення: історія Польщі, українсько-польські відносини у ХХ–ХХІ ст., політика пам’яті на пострадянському просторі, історична пам’ять, місця пам’яті, інформаційно-комунікаційні технології формування суспільної думки в Польщі й Україні.

Монографії

«Різуни» чи побратими? Сучасні польські дискурси про Україну / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2016. 302 c.

Розділи в колективних працях

Ukraińsko-polskie dyskusje w końcu XX – początku XXI wieku: sprawa Cmentarza Orląt we Lwowie. Między wyobrażoną a polityczną wspolnotą. Warszawa, 2011. S. 217–235.

Військово-політичне протистояння на Волині наприкінці Другої світової війни: офіційний та медійний дискурси сучасної Польщі. Волинська трагедія: через історію до порозуміння. Луцьк, 2013. С. 177–187.

Соціокультурний аспект адаптації вимушено переміщених осіб: громадський дискурс. Між війною і соборністю. Соціокультурна інтеграція та адаптація переселенців з Донбасу та Криму. Західноукраїнський вектор: монографія / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2017. С. 340–364.

Українці в ПНР, поляки в УРСР: особливості культурної і релігійної асиміляції та шляхи протидії. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2017. С. 494–503.

Регіональні особливості міжнаціональної співпраці: пам’ятко-охоронна діяльність. Українсько-польські відносини. Новітня доба / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2017. С. 630–656.

Волонтерство в/для України в закордонному інформаційному просторі: приклади Польщі та Литви. Про гідність. Волонтерський рух в Україні 2013–2017 років / за ред. О. Аркуші, М. Литвина; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2018. С. 512–535 (співавт. О. Лукачук).

Wojna Ojczyźniana vs Walka Wyzwoleńcza: muzealne narracje o II wojnie światowej w Kijowie i we Lwowie. Miejsca (Nie)Pamięci. Krakow, 2019. S. 150–163.

Історична пам’ять та політика пам’яті: теоретико-концептуальні засади дослідження. Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України (1939–1953): причини і наслідки, політика пам’яті / за ред. В. Ільницького, М. Литвина, М. Галіва. Херсон, 2019. С. 9–29.

Статті в наукових виданнях

Україна й українці в офіційному та медійному дискурсах сучасної Польщі (перша половина 1990-х оків). Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / відп. ред. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2010–2011. Вип. 3–4. С. 222–233.

Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни (за матеріалами часопису «Na Rubieży»). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2011. Вип. 1 (19). С. 228–237.

Українсько-польські відносини міжвоєнного двадцятиліття ХХ ст. (на матеріалах експозиції ЛІМ). Наукові записки Львівського історичного музею. Львів, 2012. Вип. 15. С. 204–215.

Образ Української повстанської армії в сучасних польських дискусіях щодо волинської трагедії 1943 року. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. редкол. М. Литвин; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2012. Вип. 22: Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи. С. 234–243.

The Ukrainian memory community in Poland (second half of XX – beginning of XXI centuries). East European Historical Bulletin. Drohobych, 2019. Issue 12. P. 178–191 (співавт. М. Lytvyn).

Wojna polsko-ukraińska 1918–1919 jako przedmiot i podmiot polityki historycznej. Pamięc i Sprawiedliwość. 2019. Nr 2 (34). S. 478–501 (співавт. М. Łytwyn).

Союз Петлюри–Пілсудського: відзначення 100-річчя в Україні та Польщі. Український історичний журнал. 2020. № 6. С. 234–235 (співавт. М. Литвин).

Оголошення:
Новини:

Конкурс для проведення прийому до аспірантури

В аспірантуру приймаються громадяни України, які мають кваліфікацію магістра, рекомендацію Вченої ради закладу вищої освіти на навчання в аспірантурі.

Вічна пам'ять !

27 червня 2022 р. на 71-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, професор  Богдан Зіновійович Якимович.
Видання:

Скарби українських говорів: тексти про борщ