Петегирич Володимир Михайлович

науковий співробітник,

Народився 7 квітня 1948 р. в с. Винники Дрогобицького р-ну Львівської обл.

У 1971 р. закінчив історичний факультет Львівського університету.

В Інституті від 1972 р.: аспірант (1972–1975), молодший науковий співробітник (1975–1993), науковий співробітник, завідувач сектору середньовічної археології (1993–1996), вчений секретар Інституту (1997–2012), науковий співробітник (від 2012).

Член редколегії збірників “Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині”, “Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Інформаційний бюлетень”, “Стільський град”.

Упродовж 2002–2006 рр. читав курс лекцій з археології України на гуманітарному факультеті Українського Католицького Університету.

Автор понад 300 публікацій, зокрема співавтор 18 колективних праць, серед яких 5 колективних монографій, виданих за кордоном, навчального посібника “Історія України” (4 видання) та статей, опублікованих українською, польською, російською, англійською та німецькою мовами.

Наукові зацікавлення: вивчення слов’янської та княжої доби Заходу України, історії археологічної науки у цьому регіоні, пошукові роботи  і дослідження різночасових пам’яток археології Прикарпаття і Волині.

Участь в археологічних експедиціях

1998 – 1999, 2002 – 2006 –  Українсько-польська археологічна експедиція. Дослідження курганів культури шнурової кераміки,  кургану ранньоскитського часу, поселення і могильника межановіцької культури, поселення комарівської культури, укріпленої садиби культури Гава-Голігради біля с. Биків Дрогобицького району Львівської області (керівник і співкерівник робіт з української сторони).

2000 – 2001 – Українсько-польська археологічна експедиція. Розкопки трьох курганів культури шнурової кераміки біля с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області (співкерівник робіт з української сторони).

2004 – 2005 – Яворівська рятівна археологічна експедиція. Дослідження різночасових поселень поблизу с. Рулево, Добростани Яворівського району та Завадів і Гряда Жовківського району Львівської області (керівник робіт).

2006 – 2012 – Українсько-польська експедиція. Інтердисциплінарне археологічно-природниче вивчення пам’яток археології у міжріччі Дністра та Лімниці (учасник досліджень).

2009 – Прикарпатська розвідкова археологічна експедиція. Розвідкові обстеження курганів Карпатського підгір’я (учасник досліджень).

2010 – Жовківська рятівна госпдоговірна експедиція. Дослідження багатошарової пам’ятки археології Любеля ІІІ, на якій відкрито 1222 кв. м і виявлено 14 об’єктів та одне поховання, які датуються добою неоліту, раннього середньовіччя та новим часом (керівник робіт).

2010 – Долинська археологічна експедиція. Дослідження кургану біля с. Підліски Долинського району Івано-Франківщини (учасник досліджень).

2011 – Львівська розвідкова археологічна експедиція. Обстеження 120 кв. км території Городоцького району Львівської області. Виявлено 71 пам’ятку археології, в т.ч. 37 поселень, 25 курганних могильників (36 курганів), одне городище та 8 місцезнаходжень археологічних артефактів (керівник робіт).

2018 – Розвідкова археологічна експедиція у басейні ріки Стривігор у межах Самбірського й Мостиського районів Львівщини. Обстежено приблизно 180 кв. км і виявлено 62 пам’ятки археології, в тому числі 23 поселення, 19 курганних могильників (55 курганів) та 20 місцезнаходжень археологічних матеріалів (учасник досліджень).

Участь у міжнародних наукових проектах

2003–2006 – «Природне середовище і людина на підкарпатських височинах Верхнього Дністра від неоліту до ранньосередньовічного періоду / Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister catchment from Neolithic to Early Mediaeval period» (керівники Я. Махнік, Х. Гармата, Л. Старкель).

2010–2013 – «Природне середовище і людина на пограниччі географічних зон та рубежів археологічних культур Центральної і Південно-Східної Європи доби неоліту і пізніших епох у міжріччі Дністра та Лімниці / Środowisko przyrodnicze i człowiek na pograniczu stref geograficznych i rubieży kultur środkowo-i południowo-wschodnio-europejskich w widłach Dniestru i Łomnicy w dobie neolitu i epok późniejszych» (керівник Х. Гармата, (співкерівник з української сторони).

2014–2016 – «Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича / Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza» (Я. Махнік, Д. Павлів, В. Пастеркєвіч, В. Петегирич, С. Чопек). 

2013–2018 – «Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени / Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahistorycznej i wczesnośredniowiecznej ekumeny» (керівник С. Чопек)

Нагороди

1996 – нагорода Австрійського Чорного Хреста

2011 – медаль “До 20-річчя незалежності України”

2018 – Ювілейна Почесна грамота Президії НАН України


Зареєстрований у Google Академія

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=LA32z7sAAAAJ&hl=uk

Е-mail: v.petehyrych@gmail.com

 

Основні наукові праці

Колективні монографії

·       Environment and Man at the Carpathian Foreland in the Upper Dnister catchment from Neolithic to Early Mediaeval period / ed. K. Harmatowa, J. Machnik and L. Starkel. Kraków, 2006. 263 s.

·        Історія Львова: У 3 т. – Т. 1: 1256–1772 / за ред. Я. Ісаєвича; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Львів: Центр Європи, 2006. 295 с.

·       Machnik J., Pawliw D., Petehyrycz W. Prahistoryczne kurhany (III tys. przed Chr.) we wsi Haji Nyżni koło Drohobycza w prawym dorzeczu górnego Dniestru / Стародавні кургани (ІІІ тис. до Р. Х.) у селі Гаї Нижні біля Дрогобича на правобережжі верхнього Дністра, Польська академія науки і мистецтв, Комісія преісторії Карпат, Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Kraków / Краків, 2011. 216 s.

·       Natural Environment and Man on the upper Dnister-Region of the Halyč-Bukačivci Basin – in Prehistory and early mediaeval Period / Природне середовище і людина у Верхній Наддністрянщині в районі Галицько-Букачівської улого-вини в доісторичних часах і ранньому середньовіччі. Prace Komisji Рrehistorii Karpat PAU / red. K.Harmatowa, J.Machnik, M.Rybicka. Т. VI., Kraków, 2013. 349 s.

·       Атлас українських історичних міст, т. 1: Львів / Ukrainian historic Towns Atlas, vol. 1: Lviv., ДНВП “Картографія”, 2016. 95 с. + 25 оригінальних карт, 11 карт реконструкцій, 6 видів міста.

·       Старожитності Рогатинщини. Львів: Тріада плюс, 2015. 272 c.

·       Czopek S., Machnik J., Pasterkiewicz W., Pawliw D., Petehyrycz W. Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza / Махнік Я., Павлів Д., Пастеркєвіч В., Петегирич В., Чопек С. Багатошарові пам’ятки археології у Бикові поблизу Дрогобича, Польська академія науки і мистецтв, Комісія преісторії Карпат, Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Krakόw, 2016. 599 с.

·       Przemiany kulturowo-osadnicze w dorzeczu rzeki Wiszni w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w kontekście zmian prahisto-rycznej i wczesnohistorycznej ekumeny / Культурно-поселенські зміни в басейні річки Вишні в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контексті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени / red. S. Czopek, Rzeszów–Жешів, 2018. 705 s.

Підручники

·       Історія України. Вид. 3-тє, Вид. 4-те, Львів: Світ, 2002, 2003. 488с.

Статті

·       Prahistoryczne kurhany na Podkarpackich wysoczyznach górnego Dniestru, 150 lat Muzeum Archeologicznego w Krakowie, Kraków 2000, s. 185–207 [співавт.: Р. Грибович, Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в Х–ХІV ст., Галичина та Волинь у добу середньовіччя, Львів 2001, с. 199–209.

·       Кургани крайнього заходу Подільської височини, Записки НТШ 2002, т. 244, с. 481–505 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів, І. Принада].

·       Курганне поховання ранньоскитського часу у верхів’ях Дністра, Epoka brązu i wczesna epoka źelaza w Karpatach Polskich, Krosno 2003, s. 531–548 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Про час виникнення Белза, Белз і Белзька земля, вип. 1, Белз 2004, с. 18–23.

·       Поселення Х–ХІ ст. біля с. Черчика на Яворівщині, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2005, вип. 9, с. 280–296 [співавт.: Д. Павлів, І. Принадa].

·       Z badań nad najdawniejszymi dziejami rejonu Drohobycza, Drohobycz miasto wielu kultur, Rzeszów, 2005, s. 9–59 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Язичництво та початки християнства у Белзькій та Червенській землях, Белз і Белзька земля, Белз 2006, вип. 2, с. 13–17.

·       Про розвиток ювелірного ремесла у Львові в часи Данила Романовича, Княжа доба. Історія і культура, вип. 1, Львів 2007, с. 233–242.

·       Поселенські структури V/VI – X ст. Верхньої Надбужанщини як підоснова формування Белзької та Червенської земель, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2007, вип.11, с. 101–120.

·       Wspólne polsko-ukraińskie badania nad pradziejami dorzecza górnego Dniestru / Gemeinschaftliche polnisch-ukrainische forschungen zur vorgeschichte des oberen Dnjestrgebietes, U żródeł Europy Środkowo–Wschodniej : pogranicze polsko–ukraińskie w perspektywie badań archeologicznych / Frűhzeit Ostmitteleuropas : Das polnisch–ukrainische Grenzgebiet aus archäologischer Perspektive, Rzeszów 2007, s. 11–33 [співавт.: Я. Махнік, Д. Павлів].

·       Розвиток сільського господарства в Надбужанщині за доби раннього середньовіччя, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2008, вип. 12, с. 200–213.

·       Доісторична пастуша будівля – “стая” з Добростан, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2009, вип. 13, с. 102–111 [співавт.: Д. Павлів].

·       Писемна культура еліти та “мовчазної більшості” у містах Надбужанщини княжої доби, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2010, вип. 14, с. 135–149.

·       Лука (Войнилівська) і кургани Войнилівської височини: штрих з життя та наукової діяльності професора Яна Махніка, Mente et rutro. Studia archaeological Joanni Machnik viro doctissimo octogesimo vitae anno ab amicis, colleges et discipulis oblate, Ressoviae 2010, s. 235–245 [співавт.: Д. Павлів].

Стародавні кургани у міжріччі Вишні і Стривігору Сянсько-Дністровської височини, Kurhany i obrządek pogrzebowy w IV–II tysięcleciu p.n.e. Red. H. Kowalewska-Marszałek, P. Włodarczak, Kraków 2011, s. 295–313 [співавт.: Д. Павлів].

·       Археологічні дослідження Наукового товариства ім. Шевченка, Наукове Товариство імені Шевченка. Енциклопедія, том 1, Київ–Львів 2012, с. 288–295.

·       Дослідження пам’яток княжої доби на Малому Поліссі Львівщини і питання локалізації “Белзьких полів”, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2013, вип. 17, с. 193–222 [співавт.: Д. Павлів].

·       Битва під Ярославом 1245 року: археологічний коментар до літописної розповіді, Przemyśl i ziemia przemyska w strefie wpływów ruskich (X–XIV w.),. Kraków 2013, s. 113–123.

·       На пограниччі давніх європейських культур: дослідження українсько-польсь-кої експедиції у басейні Дністра між Галичем і Журавно, Галич і Галицька земля. Матеріали Міжнародної наукової конференції ( Галич, 30–31 жовтня 2014 р. ), Галич 2014, с. 99–106 [співавт.: Д. Павлів, Я. Махнік].

·       Українсько-польська археологічна експедиція: наукові здобутки і перспективи, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 2015, вип. 19, с. 323–347 [співавт.: Д. Павлів, Я. Махнік].

·       Mons altus terrae Belszensis. Висока гора в Белзькій землі (до найдавнішої історії Потелича), Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza. Tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego, B. Chudzińska, M. Wojenka, M. Wołoszyn (red.), Kraków–Rzeszów (Uniwersytet Jagielloński; Uniwersytet Rzeszowski) 2016, s. 697–711 [співавт.: А. Гавінський].

·       Белз у подорожніх “Записках” Мартина Ґруневеґа, В камне и в бронзе. Сборник статей в честь Анны Песковой. Труды Института истории материальной культуры Российской академии наук, т. ХLVIII, Санкт-Петербург 2017, с. 425–432.

·       Unique bronze mace head fromthe neighborhood of annalistic Zvenyhorod, Acta Militaria Mediaevalia 2017, т. 13, s. 149–153.

·       Михайло Грушевський і формування археологічної науки в Науковому Товаристві ім. Шевченка, Вісник Харківського національного університету: Серія історія 2018, вип. 54, с. 129–142.

Оголошення:
Новини:

Російсько-українська війна в польському й українському дискурсах

13 березня 2023 року у Львові презентовано Спеціальний рапорт Еміграційної платформи ЕВЛ та Студіум Східної Європи Варшавського університету "Воєнні біженці з України. Рік в Польщі". У презентації взяли участь науковці відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Дискусію викликало неточне формулювання терміна "воєнні біженці", а також відсутність у проєкті будь-яких згадок про історичну спадщину нинішніх переселень. Результати досліджень польських та українських науковців буде опубліковано у фаховому виданні Інституту "Україна-Польща: історична спадщина, суспільна свідомість".

Допомога історикам Малої академії наук

5 березня 2023 р. відбувся обласний тур Всеукраїнського конкурсу членів МАН, на якому найкращих молодих істориків відзначено грамотами дирекції Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Член журі, завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту, проф. Микола Литвин розповів молодим дослідникам та педагогам області про традиції Інституту і заохотив молодих науковців після завершення вищих навчальних закладів вступати до аспірантури Інституту.
Видання:

Гавінський А., Яковишина Я. Культури Трипілля та лійчастого посуду як приклад контактів енеолітичних спільнот