Гуль Ольга Володимирівна

молодший науковий співробітник, доктор філософії, кандидат історичних наук

Народилася 25 лютого 1984 року в селі Вороців Яворівського району Львівської обл.

Закінчила історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Магістр архівознавствa від 2006 р. (тема магістерської роботи: „Луція Харевічова – історик, архівіст, музеєзнавець (на основі джерел львівських архівних збірок)”.

 2007–2012 рр. навчалася у докторантурі на Гуманітарному факультеті Університету Марії К’юрі-Склодовської, м. Люблін, Польща.

2013 р. захистила докторську дисертацію на тему „Суспільні конфлікти у місті Львові в XVI столітті” і отримала ступінь доктор гуманітарних наук.

В Інституті від 2015 р.: молодший науковий співробітник.

Наукові зацікавлення: історія міст і міщанства у період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, міське самоврядування, міська влада Львова в XVI ст., історія буденності, біографії львівських міщан, історіографія міжвоєнного періоду, локальна історія.

Участь у міжнародних наукових проектах

2012–2013 – стажування у Вроцлавському університеті (м. Вроцлав, Польща) у рамках Програми Уряду Польщі для молодих науковців

2014–2015  – участь у проекті Центру досліджень міської історії у Львові „Інтерактивна база даних: міські голови Львова”

2018 – участь у науковому проекті Польської Академії Наук „Galicja na Józefińskiej mapie topograficznej 1779–1783”.

Стипендії, нагороди

2006  – стипендія канадського фонду ім. Олени Фединич

2014  – стипендія Фонду Королеви Ядвіги

2018 – лауреат обласної премії молодим ученим і дослідникам за наукові досягнення.

Google Scholar: Olha Hul https://scholar.google.pl/citations?user=ZJn9JL8AAAAJ&hl=pl

Academia.edu: Olga Gul https://independent.academia.edu/OlgaGul

Чтиво:електронна бібліотека: Гуль Ольга http://chtyvo.org.ua/authors/Hul_Olha/

E-mail: olgagul7@gmail.com

Основні наукові праці

Статті:

Хома Бабич і Лесько Русин – українці першого складу колегії ”сорока” мужів” у Львові наприкінці XVI століття. Соціум: альманах соціальної історії. Київ, 2020. Вип. 15–16. С. 27–41.

Дослідження з історії міської еліти міста Перемишля. [Rec. ] Grin-Piszczek E. Elita władzy miasta Przemyśla od XIV do poczatku XVII wieku. Przemyśl 2019, 247 s. МІКС: місто, історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / НАН України. Інститут історії України; Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2022. Вип. 14. С. 248–253.

«Щоб ви цього Яна Зайдліча відіслали і нашим іменем заборонили, щоби він жодної юрисдикції над євреями не виконував»: скарга єврейської громади Львова проти судді Яна Зайдліча (1571). З історії західноукраїнських земель. 2022. Вип. 18. С. 95–109.

Населення міста Львова XIV–XVIIІ ст.: етнічно-релігійні групи та їх правовий устрій. Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціо-політичного розвитку й осмислення культурної спадщини / відп. ред. І. Л. Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. С. 451–473.

Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.
Видання:

Володимир Баран. Історія України 1945-1991 рр.