Гуль Ольга Володимирівна

молодший науковий співробітник, доктор філософії, кандидат історичних наук

Народилася 25 лютого 1984 року в селі Вороців Яворівського району Львівської обл.

Закінчила історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Магістр архівознавствa від 2006 р. (тема магістерської роботи: „Луція Харевічова – історик, архівіст, музеєзнавець (на основі джерел львівських архівних збірок)”.

 2007–2012 рр. навчалася у докторантурі на Гуманітарному факультеті Університету Марії К’юрі-Склодовської, м. Люблін, Польща.

2013 р. захистила докторську дисертацію на тему „Суспільні конфлікти у місті Львові в XVI столітті” і отримала ступінь доктор гуманітарних наук.

В Інституті від 2015 р.: молодший науковий співробітник.

Наукові зацікавлення: історія міст і міщанства у період пізнього середньовіччя та ранньомодерного часу, міське самоврядування, міська влада Львова в XVI ст., історія буденності, біографії львівських міщан, історіографія міжвоєнного періоду, локальна історія.

Участь у міжнародних наукових проектах

2012–2013 – стажування у Вроцлавському університеті (м. Вроцлав, Польща) у рамках Програми Уряду Польщі для молодих науковців

2014–2015  – участь у проекті Центру досліджень міської історії у Львові „Інтерактивна база даних: міські голови Львова”

2018 – участь у науковому проекті Польської Академії Наук „Galicja na Józefińskiej mapie topograficznej 1779–1783”.

Стипендії, нагороди

2006  – стипендія канадського фонду ім. Олени Фединич

2014  – стипендія Фонду Королеви Ядвіги

2018 – лауреат обласної премії молодим ученим і дослідникам за наукові досягнення.

Google Scholar: Olha Hul https://scholar.google.pl/citations?user=ZJn9JL8AAAAJ&hl=pl

Academia.edu: Olga Gul https://independent.academia.edu/OlgaGul

Чтиво:електронна бібліотека: Гуль Ольга http://chtyvo.org.ua/authors/Hul_Olha/

E-mail: olgagul7@gmail.com

Основні наукові праці

Статті:

Хома Бабич і Лесько Русин – українці першого складу колегії ”сорока” мужів” у Львові наприкінці XVI століття. Соціум: альманах соціальної історії. Київ, 2020. Вип. 15–16. С. 27–41.

Дослідження з історії міської еліти міста Перемишля. [Rec. ] Grin-Piszczek E. Elita władzy miasta Przemyśla od XIV do poczatku XVII wieku. Przemyśl 2019, 247 s. МІКС: місто, історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / НАН України. Інститут історії України; Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2022. Вип. 14. С. 248–253.

«Щоб ви цього Яна Зайдліча відіслали і нашим іменем заборонили, щоби він жодної юрисдикції над євреями не виконував»: скарга єврейської громади Львова проти судді Яна Зайдліча (1571). З історії західноукраїнських земель. 2022. Вип. 18. С. 95–109.

Населення міста Львова XIV–XVIIІ ст.: етнічно-релігійні групи та їх правовий устрій. Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціо-політичного розвитку й осмислення культурної спадщини / відп. ред. І. Л. Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. С. 451–473.

Оголошення:
Новини:

Інформаційні ресурси сучасних історичних досліджень: досвід колег

21 квітня 2026 року в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України відбулася відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, стажиста Центру дослідження українсько-польських відносин Миколи Дмитровича Вітенка на тему «Цифрові інструменти та ресурси сучасних історичних досліджень». Захід зібрав аспірантів, науковців Інституту українознавства ім. І.  І. Крип'якевича НАН України,  Інституту історії України НАН України, викладачів Львівської політехніки, Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення»

23-25 квітня ц.р. у Львівському національному університеті ім.Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція до 30-ліття кафедри прикладного мовознавства «Українська мова як іноземна у вимірах сьогодення». Від Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАНУ у заході брала участь доктор філологічних наук, професор, ст.н.співробітник відділу української мови Ганна Дидик-Меуш, яка виступила на пленарному засіданні з темою «Історія мови і викладання української як іноземної: можливості для співпраці науковця і викладача». Доповідь викликала жвавий інтерес і засвідчила актуальність і необхідність такого напрямку досліджень.

Організатори конференції (зокрема професор Ірина Кочан і старший викладач Олександра Антонів) досягли високого рівня результату зустрічі і бажаного результату – об’єднали навколо питань про українську мову як іноземну десятки учасників (фахівців і прихильників) зі всієї України і усього світу: Грузії, Канади, США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Бельгії, Кореї, Італії, Швеції та ін.


Видання:

Міжнародна підтримка України в період російсько-української війни