Вацеба Ростислав Миролюбович

молодший науковий співробітник, кандидат історичних наук

Народився 1 березня 1994 року у м. Львові.

2010–2015 рр. навчався на історичному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка.

2011–2015 рр. студент програми Міжінституційних Індивідуальних Гуманітарних Студій (МІГуС).

2015–2018 рр. аспірант кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету ім. Івана Франка.

2019 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Ранні держави дружинного типу у Слов’янському Полаб’ї (кінець VIII – перша третина Х ст.): система влади і її трансформації” (науковий керівник – д.і.н., проф. Леонтій Вікторович Войтович)

В Інституті від 2020 року: молодший науковий співробітник.

Автор понад 15-ти наукових публікацій.

Наукові зацікавлення: політична історія середніх віків, етногенез та історія полабських слов’ян; міграційні процеси, державотворчі трансформації і політико-інституційний розвиток слов’янських держав у Центрально-Східній Європі раннього середньовіччя.

Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=_Uj9b0EAAAAJ

ORCID https://orcid.org/0000-0002-0276-8131

Academia.edu: https://lviv.academia.edu/RostyslavVatsebaРостиславМиролюбовичВацеба

E-mail: rvatseba@gmail.com

Основні наукові праці

·               Вацеба Р., До питання про участь білих хорватів в етногенезі верхньолужичан. Україна і Хорватіяісторичні паралеліМатеріали Другої Міжнародної хорватсько-української наукової конференціїДрогобич, 2019. С. 127–151.

·               Вацеба Р., Система влади у сербських князівствах Ельбо-Заальського межиріччя у ІХ–на початку Х ст. Проблеми слов’янознавства. 2018. Вип. 67. С. 81–103.

·               Waceba R., Zagadnienie struktury etnicznej i politycznej południowego Połabia w końcu VI—pierwszej ćwierci X wieku. Średniowiecze PolskiePowszechne. 2018. Tom 14. S. 13–35.

·               Вацеба Р., Розселення племен слов’янського Полаб’я у VIII–X століттях. Записки НТШ. Т. 271: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. 2018. С. 603–623.

·               Вацеба Р. Північні велети у ІХ–Х ст. і формування політичних інституцій Лютицького союзу. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Київ, 2018. Вип. 137. С. 98–103.

·               Вацеба Р., Етнокультурна структура слов’янського Полаб’я у VII–ІX ст. i вплив порубіжжя на державотворчі процеси. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя, 2018. Вип. 51. С. 383–395.

·               Вацеба Р., Проблема формування держави у полабських слов’ян: концептуальний вимір історіографії. Історичний архів. Наукові студії: збірник наукових праць. Миколаїв, 2017. Вип. 19. С. 20–28.

·               Waceba R., Dryżyna książęca w systemie ustrojowym państwa obodrzyckiego (IX–XII wiek). Wojna–Wojsko–Bezpieczeństwo poprzez stulecia i epoki: studia i materiały / red.A. Aksamitowski, P. Chrobak, R. Galaj-Dempniak, D. Okoń, A. Smoliński, H. Walczak, A. Wojtaszak. Szczecin, 2017. T. 2.        S. 305–317.

·               Вацеба Р., Внешняя торговля Полабья в VIII–IX веках. Studia Historica Europae Orientalis = Исследования по истории Восточной Европы: науч. сб. Минск, 2016. Вып. 8. С. 7–15.

·               Вацеба Р., Генріх Готшалкович – “король” слов’ян і нордальбінгів: політичний портрет правителя і його держави. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Історичні науки. Чернігів, 2015. Вип. 134. С. 145–154.

·              Charlemagne and the Veleti Slavs. Reconstructing the Campaign of 789. Frühmittelalterliche Studien. Jahrbuch des Instituts für Frühmittelalterforschung der Universität Münster / hrsg. von Wolfram Drews und Bruno Quast. Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH, 2021. Bd. 55. P. 89–113. (Scopus)

·              Вацеба Р. М. Виникнення Білої Сербії у світлі тюринзької політики Меровінгів. Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал. Київ, 2022. Вип. 17. С. 42–84.

·              Вацеба Р. М. Каролінзька політика стосовно білих сербів наприкінці VIII та в ІХ ст. Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал. 2023. № 1 (21). С. 19–63.

·              Вацеба Р.М. “Βοΐκι τόποσ” Константина Багрянородного і населення Прикарпаття у Х столітті. Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціо-політичного розвитку й осмислення культурної спадщини / відп. ред. І. Л. Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. C. 37–74.


Оголошення:
Новини:

Відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву»

27 листопада 2025 року у Відділі української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбувся круглий стіл «Щоденники війни: особистий досвід, колективна пам'ять і наративи спротиву».

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи»

14 листопада 2025 року своє 95-річчя відзначав би Професор Левко Михайлович Полюга – відомий лексикограф, знаний історик мови, досвідчений та справедливий учитель і викладач, чуйний та мудрий порадник, наставник та колега. Значна частина життя Левка Полюги пов’язана з Інститутом українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН, де він працював від 1957 р., а від 1991 року – провідний науковий співробітник відділу української мови. Професор поєднував наукову діяльність із викладацькою, зокрема у Національному університеті «Львівська політехніка» (професор кафедри української мови) та Львівському національному університеті ім. Івана Франка (професор кафедр загального мовознавства та української мови).
Видання:

Воскресні богослужіння київського Октоїха 1629 року (доповненого текстами піснеспівів українських джерел XVII–XVIII cт.)