Конопля Віталій Михайлович

молодший науковий співробітник,

Народився 3 березня 1945 р. у с. Виповзів Козелецького (тепер – Чернігівського) району Чернігівської області.

У 1971 р. закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.

В Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича від 1973 р.: аспірант, молодший науковий співробітник.

Учасник численних археологічних експедицій.

Наукові зацікавлення: первісна археологія (неоліт, енеоліт, доба бронзи).

 

Розділи в колективних працях

Пам’ятки археології Комарева та Волиці (Сокальщина): наукове видання (каталог). Львів: Астра, 2012. Вип. 2. 75 с. (співавт.: П. Бугай, В. Войнаровський).

Прадавня історія сіл. Комарів і Волиця. Історико-краєзнавчий нарис. Львів, 2015. С. 21–62 (співавт. П. Бугай).

Leżnica, stanowisko Czub – osiedle kultury pucharow lejkowatych na zachodnim Wołyniu z analizą zabytkow krzemiennnych autorstwa Witalija Konopli. Rzeszow, 2019. S. 67–88 (співавт.: M. Rybicka, А. Havinskyj, W. Pasterkiewicz).

 

Статті в наукових виданнях

Давньоруські поселення Добротвора та його округи. Вісник Інституту археології. Львів, 2012. Вип. 7. С. 157–172 (співавт. П. Довгань).

Дослідження багатошарової пам’ятки Підберізці – «Лазки». Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2012. Вип. 16. С. 264–282 (співавт.: Н. Білас, О. Сілаєв, Ю. Плєханов).

Палеодемографічні процеси в басейні річки Білий Стік на Сокальщині. Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi і Ukrainie w roku 2012. Lublin, 2013. T. 29. S. 20–21.

Поселення культури лійчастого посуду Рудники в північно-східному Передкарпатті. Na pograniczu kultury pucharow lejkowatych i kultury trypolskiej. Collectio Archaeologica Ressoviensis. Rzeszow, 2013. T. XXVI. C. 37–54 (співавт. А. Гавінський).

Поселенська структура давнього населення басейну Ставчанки в Надбужанщині. Вісник Інституту археології. Львів, 2013. Вип. 8. С. 203–226 (співавт.: П. Довгань, Н.  Стеблій).

Риси давньої поселенської структури в околицях міста Дубляни Львівської області. Вісник Інституту археології. Львів, 2013. Вип. 8. С. 227–237 (співавт.: О. Сілаєв, В. Маслюк).

Трипільська культура Західної Волині в дослідженнях Миколи Пелещишина. Наукові студії / Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Львів, 2013. Вип. 6. С. 90–97.

Давня поселенська структура долини річки Стасівки в околицях села Торки на Радехівщині. Вісник Інституту археології. Львів, 2014. Вип. 9. С. 213–224 (співавт.: Н. Білас, О. Сілаєв).

Пам’ятки трипільської культури в Чернятині на Івано-Франківщині в контексті зв’язків з енеолітичними культурами Центральної Європи. Культурний комплекс Кукутень–Трипілля та його сусіди. Львів, 2014. С. 379–405.

Поселенська структура давнього населення басейну Слотвини в Надбужанщині. Вісник Інституту археології. Львів, 2014. Вип. 9. С. 135–165 (співавт.: П. Довгань, Н. Стеблій).

Кременеобробний осередок раннього періоду доби бронзи на Жорнівському городищі. Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Рівне, 2015. Вип. 13. С. 160–163 (співавт.: О. Войтюк, Б. Прищепа).

Поселення трипільської культури Костянець – «Горби». Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Рівне, 2015. Вип. 13. С. 145–148 (співавт.: А. Гавінський, Л. Крушельницька).

New Bronze Items from Western Bug Area: chronology and cultural interpretation. Вісник Інституту археології. Львів, 2017. Вип. 12. С. 113–120 (співавт. О. Сілаєв).

Свєцєховський кремінь в культурах доби каменю України. Od kujawskiego matecznika do stepow nadczarnomorskich. Studia z dziejow międzymorza bałtycko-pontyjskiego ofijiarowane Profesorowi Aleksandrowi Kośko. Archaeologia Bimaris / red.: M. Szmyt, P. Chachlikowski, J. Czebreszuk, M. Ignaczak, P. Makarowicz. Poznań: UAM, 2019. Vol. 5. S. 695–712.

Стоянка свідерської культури Ярославичі-Берег. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник ЛДІКЗ / ред.: П. Рудецький, В. Баюк. Луцьк, 2019. Вип. 15. С. 264–278 (співавт. Н. Білас).

Cultural and chronological interpretation at stone axes with disk – shaped blade from Western Ukraine. Od kujawskiego matecznika do stepow nadczarnomorskich. Studia z dziejow międzymorza bałtyckopontyjskiego ofi arowane Profesorowi Aleksandrowi Kośko. Archaeologia Bimaris / red.: M. Szmyt, P. Chachlikowski, J. Czebreszuk, M. Ignaczak, P. Makarowicz. Poznań: UAM, 2019. Vol. 5. S. 718–773 (співавт. О. Silayev).

Керамічний комплекс пам’ятки волинсько-люблінської культури з урочища «Луг» у Луцьку. Старий Луцьк. Луцьк, 2017. Вип. 13. С. 52–58 (співавт.: Н. Білас, О. Сілаєв).

Керамічний комплекс поселення Хрінники-1 (за матеріалами досліджень 2019 року). Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Луцьк: Терези, 2021. Вип. 17. С. 209–244. (спільно з В. Баюк, Я. Погоральський)

Кременевий комплекс пам’ятки Хрінники-1 (за результатами досліджень 2020 року). Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Луцьк: Терези, 2021. Вип. 17. С. 245–262. (спільно з В. Баюк, Я. Погоральський)

Із прадавньої історії Дрогобицького Передгір’я: археологічні пам’ятки в околицях села Уличне. Садиба Франка: Науковий збірник заповідника «Нагуєвичі». Нагуєвичі-Дрогобич: Посвіт, 2021. Вип. 2. С. 573–600. (спільно з Я. Погоральський)

Кременева сировина Середнього Повіслення у культурах доби каменю та епохи бронзи Прикарпаття і Волині. Наукові студії: Збірник наукових праць / КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей»; Інститут археології Жешувського університету. Винники; Жешув; Львів: Каменяр, 2021. Вип. 11: Міграції та інновації: у пошуку первинності ідей, речей, людей. С. 141–170. (спільно з Н. Білас)

Кременеві вироби з розкопок пам’ятки Хрінники-1 у 2021 році. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. 2023. Вип. 18. С. 209-224. (спільно з В. Баюк, Я. Погоральський)

Керамічний посуд із багатошарового поселення Хрінники-1 у Надстир’ї (дослідження 2021 року). Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. 2023. Вип. 18. С. 225-240. (спільно з В. Баюк, Я. Погоральський)

Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.
Видання:

Володимир Баран. Історія України 1945-1991 рр.