Козак Микола Іванович

молодший науковий співробітник, доктор філософії

Народився 23 грудня 1992 року у м. Новояворівськ. У 1999-2010 рр. навчався у СЗШ №1 у Новояворівську.

Упродовж 2010-2016 рр. був студентом історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (диплом спеціаліст історії, вчитель історії).

З 2018 р. – аспірант відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Працює над дисертацією «Озброєння військ Галицької та Волинської земель у ХІІ-ХІV ст. (торгівля, трофеї, власне виробництво)» (науковий керівник – доктор історичних наук, професор Войтович Леонтій Вікторович).

Сфера наукових зацікавлень: історія давнього та середньовічного озброєння, військова історія Галицько-Волинської держави, культурні взаємовпливи між кочівниками і осілим населенням Європи в період середньовіччя.

Academia.edu: https://independent.academia.edu/МиколаКозак

Google Scholar:

https://scholar.google.com/citations?view_op=list_works&hl=uk&user=VvNoPX0AAAAJ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3539-413X

E-mail: kozak2314913@gmail.com

Основні наукові праці

Статті

1. Козак М. Шабля як наступальна зброя та військовий символ в Галицькому та Волинському князівствах ХI-XIV ст. // Військово-науковий вісник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. С. 303 –319.

2. Козак М. «Нѣмьци же дивѧщесѧ ѡроужью татарьскомоу»: яку зброю описував літописець в епізоді зустрічі в Пожоні та яке її походження?// Випуск 67 Етнічна історія народів Європи. С. 7–16.

3. Козак М. Середньовічні щити Європи та Русі (конструкція військово-символічне значення, розвиток)//Проблеми всесвітньої історії (в друці).

4. Козак М. Торгівля зброєю на Русі в Х-ХІІІ ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць [під ред. С. Литовченка]; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – Вип. 21. С. 63–70.

5. Козак М. Військова справа Королівства Русі у сфрагістичних джерелах XIII-XІV ст.// Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні: контексти історичної презентації / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. ‒ K.: Інститут історії України, 2020. С.274–291.

6. Козак М. Руська метальна артилерія періоду середньовіччя //Проблеми історії війн і військового мистецтва / За ред. Л.В.Войтовича. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, Випуск 3. 2021. С. 95–110.

7. Mykoła Kozak: Шолом як елемент захисного спорядження професійного воїна у Галицькій та Волинській землях у Х‒ХІІ ст.: проблема «латинських шоломів» // Tabularium Historiae T. IX: 2021. Bydgoszcz, S.71-86.

8. До питання мечів у Галицькій землі в період Високого і Пізнього Середньовіччя. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2023. Вип. 38. С. 105–120.

9. Захисний обладунок у Галицько-Волинських землях Княжої доби: підсумування актуально-доступних відомостей. Княжа доба: історія і культура. 2022–2023. Вип. 16. С. 61–74.

10. Держава Романовичів: військо та озброєння. Західноукраїнські землі княжого та ранньомодерного часу: тенденції соціо-політичного розвитку й осмислення культурної спадщини / відп. ред. І. Л. Паршин; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2024. С. 188–216.

Оголошення:
Новини:

Презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра

18 червня 2026 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбулася презентація програми кандидата на посаду директора Інституту, члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Ігоря Соляра. У своєму виступі він окреслив стратегічні напрями розвитку наукової установи, зосередив увагу на потребі підвищення якості наукових досліджень, розширення міжнародної співпраці, підтримки молодих науковців та впровадження сучасних підходів до організації наукової діяльності. Окрему увагу було приділено питанням збереження наукових традицій Інституту, розвитку міждисциплінарних досліджень, а також посиленню ролі установи в суспільному та гуманітарному просторі України. Після презентації програми Ігоря Соляра відбулося її обговорення, під час якого наукові співробітники Інституту мали можливість поставити запитання та висловити власні пропозиції щодо подальшого розвитку наукової установи.

Відзначаємо ювілей Інституту: медійний діалог істориків М. Посівнича і М. Литвина

10 червня 2026 року на радіостанції "Незалежність" наші колеги Микола Посівнич  і Микола Литвин підготували програму присвячену 75-ттю Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України (до 1993 р. Інститут суспільних наук АН України). Науковці розповіли про формування історичних та філологічних наукових шкіл, прямі та опосередковані репресії тоталітарної влади проти його науковців - Івана Крип'якевича, Ярослава Дашкевича, Григорія Нудьги та ін. Зупинилися на новітніх наукових працях, які присвячені українсько-польським, українсько-білоруським, українсько-угорським взаєминам, викликам сучасної російсько-української війни, проблемам політики пам'яті. М. Литвин розповів про перебіг та наслідки першого Польсько-українського конгресу істориків.
Видання:

Державна політика подолання конфліктів історичної пам’яті у процесі консолідації української політичної нації в умовах російсько-української війни