Булик Наталія Михайлівна

завідувач відділу археології, старший дослідник, доктор історичних наук

Народилася 2 березня 1979 р. у с. Давидів Пустомитівського району Львівської обл.

У 1996–2001 рр. навчалася на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2001–2005 рр. – в аспірантурі історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка.

2007 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Археологічна наука у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття» (науковий керівник – проф. Роман Берест).

10 грудня 2024 р. захистила докторську дисертацію «Археологічна наука в Галичині та Західній Волині у міжвоєнний період хх століття: антропоцентрично-інституціональна модель» (науковий консультант – д.і.н. Роман Голик).

В Інституті від 2004 р.: лаборант (2004–2008), молодший науковий, науковий, старший науковий співробітник відділу археології (2016–2018), в.о. завідувача Археологічним музеєм (2011–2016), докторант (2016–2018), завідувач відділу археології (від 2019).

Від 2004 р. – секретар; заступник голови організаційного комітету щорічної Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України»; заступник голови організаційного комітету Міжнародної наукової конференції «Історія археології».

Головний редактор фахового збірника «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині»

Авторка понад 90 наукових та науково-популярних публікацій.

 

Наукові зацікавлення: історія археології, охорона пам’яток, історія музейної справи.

 

Стипендії

Stypendium Kasy im. Józefa Mianowskiego (грудень 2008 – березень 2009)

Stypendium Funduszu Królowej Jadwigi (лютий, 2010)

Stypendium Muzeum Historii Polski (квітень 2016, березень 2017)

«Polskie środowisko archeologiczne Lwowa w okresie międzywojennym (1918–1939)» (серпень–листопад 2024 р.). Індивідуальний грант від Центру Діалогу ім. Юліуша Мєрошевського.

 

Участь у міжнародних наукових проектах

2011 – «Львівський період життя та діяльності археолога та політика Леона Козловського» (“Lwowski okres życia i pracy archeologa i polityka Leona Kozłowskiego”) спільно з Інститутом археології Варшавського університету (Польща).

«Lwowskie środowisko archeologiczne końca XIX – I połowy XX wieku» (Muzeum Historii Polski, квітень 2016) / “Lviv archaeological environment of the end of the XIX – 1st half of the XX century” (Варшава, квітень 2016), Muzeum Historii Polski, April 2016)

«Український вимір археології у Другій Речі Посполитій (1918–1939): археологічні дослідження через призму охорони доісторичних пам'яток» (Варшава, квітень 2017), Muzeum Historii Polski. https://muzhp.pl/aktualnosci/wyniki-x-edycji-konkursu-funduszu-stypendialnego-muzeum-historii-polski

«Львів і Краків у розвитку міжвоєнної археології (1918–1939): польові дослідження, охорона пам’яток та наукова комунікація» (м. Краків, 15 березня –15 червня 2023), «Thesaurus Poloniae dla Ukrainy» Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща. Програма реалізується Міжнародним культурним центром у Кракові  https://mck.krakow.pl/thesaurus-poloniae-dla-ukrainy

«Археологія в об’єктиві львівських та краківських фотографів до 1939 року», (м. Краків, 17 вересня –15 грудня 2023), «Thesaurus Poloniae» Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща. Програма реалізується Міжнародним культурним центром у Кракові  https://mck.krakow.pl/edycje-programu )

«Польова археологія Ярослава Пастернака написана світлом» (березень – жовтень 2023), від Британської асоціації слов’янських та східноєвропейських досліджень (BASEES Non-Residential Fellowships) (https://basees.org/nonresidential-fellowships )

Участь у загальноукраїнських проектах
 «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра» виконаний за грантовою програмою «Культурна спадщина» ЛОТ «Диджиталізація» Українського культурного фонду. Грантова угода 6CUH11-34429 від 14 липня 2023 р.

Стажування:

Наукове стажування «Академічна археологія в часі ІІ Світової війни і перших повоєнних років» в Інституті археології Польської академії наук (відділ у Кракові) (м. Краків, 27 вересня – 1 грудня 2023 р.)

Членство у наукових товариствах

1.      Дійсний член Львівського відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» (з 2023 р.)

2.     Членкиня Археологічної комісії Наукового товариства імені Шевченка (з 2023 р., посвідчення №3701)

3.      Членкиня комісії «Історії археології» International Union for Prehistoric and Protohistoric Sciences” (UISPP) (з 2024 р.) https://histarcheo.hypotheses.org/1553

 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=aPWr4VEAAAAJ&hl=uk

e-mail: nata_bnm@ukr.net

ORCID 0000-0001-9040-2676 (https://orcid.org/0000-0001-9040-2676)

Scopus Author ID: 57213825937

(https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57213825937&fbclid=IwAR3qjbRMyC7jYrDt3fjqa16S56mk_1z61svpej3WsFwRZ9b8lTLXTYwSkPs)

 

Web of Science ResearcherID  ABB-1241-2020

(https://publons.com/researcher/3949194/natalia-bulyk)

 

Основні наукові праці

Монографії, автореферати

·       Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський інститут економіки і туризму, 2014. – 304 с.

·       Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія / за редакцією Леоніда Зашкільняка та Павла Сєрженги. – Львів, 2015. Розділ: Булик Н. Перший професор львівської археології Кароль Гадачек і його наукова пасія (C. 246–257).

·       Археологічна наука у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття. – Автореф. дис. кандидата істор. наук. – Львів, 2007. – 20 с.

·       Місце представників нацменшин в освітньому процесі міжвоєнного Львова (на прикладі археологічного співтовариства). Освіта національних меншин в Україні: історичні традиції, правові засади, сучасні виклики (ХХ – початок ХХІ століть): колект. моногр. / ред. І. Соляр. Львів, 2018. Кн. 1. С. 258–277. (співавт.: Гупало В.)

·       Булик Н. Поховальні пам’ятки заходу України у дослідженнях археологів (ХІХ – перша третина ХХ століття). Духовна культура населення Прикарпаття, Волині і Закарпаття від найдавніших часів до середньовіччя (вибрані проблеми): колект. моногр. / відп. ред. Н. Булик. Львів, 2020. С. 534–579.

·       Булик Н. Історія відділу археології. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: історія, імена, ідеї / відп. ред. І. Соляр. Львів, 2021. С. 89–120.

·       Наукова еліта Львова у роки Першої світової війни та національно-визвольних змагань (на прикладі археологічного середовища). Українська еліта в другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.: особливості формування, трансформація уявлень, інтелектуальний потенціал. Західні землі (кол. монографія). Львів, 2023. С. 223–250. DOI: 10.33402/elita.2023-223-250. (співавт. Берест Р.)

 Статті

·      Od „Przeglądu Archeologicznego” do Karola Hadaczka: archeologia lwowska w latach 1876−1914 // Przegląd Archeologiczny. − 54:2006. − S. 99−124.

·      Археологічні осередки Львова (1875–1914): наукові пошуки та польові здобутки // Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2008. – Вип.11. – С. 209–237.

·      Karol Hadaczek (1873–1914) and the begginnings of archaeology in universities of the North-East borderland of the Austro-Hungarian Monarchy // Archaeologia Polona. – Warsaw, 2009. – Vol. 47. – P. 59–89 [співавт.: J. Lech].

·      Формування української археології в Галичині у ХІХ столітті: Ісидор Шараневич (1829–1901) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2009. – Вип. 13. – С. 307–321.

·      Lwowska archeologia przed I Wojna Światową // Profesor Leon Kozłowski. Red. Stefan Karol Kozłowski, Oleksandr Sytnyk. – Lwów; Warszawa 2010. – S. 18–82.

·      Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2010. – Вип. 14. – С. 440–453.

·      Наукове Товариство імені Шевченка та археологічні студії на заході України до Першої світової війни // Археологія і давня історія України. Історія археології: дослідники та наукові центри. – Вип. 9. – Київ, 2012. – С. 58–67.

·      Кароль Гадачек і його внесок у розвиток львівської археології // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2013. – Вип. 17. – С. 251–266.

·      Життя і діяльність Богдана Януша в контексті інтелектуального середовища Галичини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2014. – Вип. 18. – С. 442–468.

·      Замки Східної Галичини у дослідженнях археологів ХІХ – початку ХХ століття // Zamki w Karpatach. – Krosno, 2014. – C. 409–422.

·      “Вмів він розбудити серед молоді запал до вивчення класичного мистецтва і доісторичної культури”: Кароль Гадачек в оцінці сучасників // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Історія археології: міжособистісні та інституціональні комунікації. – Львів, 2015. – Вип. 19. – С. 58–68.

·      Памʼяткоохоронні традиції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у археологічному середовищі Галичини // Сіверщина в історії України. – Глухів, 2016. – Вип. 9. – С. 42–49.

·      Археологічний вимір пам’яткоохоронних практик у Галичині (1918–1928) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2016. – Вип. 20. – С. 394–413.

·      Archaeologists from L'viv in the formation of European intellectual environment of the middle of ХІХ – first quarter of ХХ century (interaction direct and indirect) // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Archaeologica. – 2016. – Vyp. 31. – S. 195–218.

·      Сакральні пам’ятки Галича та його околиць до Першої світової війни // Badania archeologiczne zespołów sakralnych w Karpatach. – Krosno, 2016. – С. 11–35.

·      The Life and Work of Bohdan Janusz (1887–1930) in the Context of the Intellectual Environment of the Galicia Region // Between History and Archaeology: Papers in honour of Jacek Lech. – Oxford, 2017. – S. 403–418.

·      Археологія і влада: діяльність археологів Наукового товариства імені Шевченка в контексті памʼяткоохоронної реформи 1928 року // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2017. – Вип. 21. – С. 258–284.

·      Світло й тіні музейно-археологічного життя Львова першої половини ХХ ст. (на прикладі Музею Дідушицьких) // Сіверщина в історії України. – Глухів, 2018. – Вип. 11. – С. 380–386.

·      З’їзди студентів-археологів польських університетів у 1930-х рр.: львівський вимір // Вісник ХНУ. Серія історія. – Харків, 2018. – Вип. 54. – С. 82–95.

• Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) // Сіверщина в історії України. Київ; Глухів, 2019. Вип. 12. С. 317–323.

• Університетська археологія міжвоєнного Львова через призму пам’яткоохоронного законодавства 1928 року // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині / відп. ред. О. Ситник. Львів, 2019. Вип. 23. С. 362–378. 

• Influences of Sites of Trypillia BI – Cucuteni A4 Stages on the Establishing of Styles of Panting of Ceramic Ware of Zalischyky Group of Trypillia ВI–ВII Stages (Upper and Middle Dnister Region) // Hiperboreea. Bucharest, 2019. Vol. VI. No. 2. S. 5–20 [співавт.: Yakovyshyna Y., Koropetskyi R., Sytnyk О.]

• В австрійському, польському й радянському Львові: просопографічний портрет Маркіяна-Ореста Смішка // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2020. Вип. 24. С. 11–46. 

• New view on the beginning of the history of the annalistic Plisnesk //  Східноєвропейський історичний вісник. 2020. Вип. 14. С. 225–228. Monograph Review: Radosław Liwoch. Zabytki z wykopalisk Teodora Nieczuja-Ziemięckiego w latopisowym Pleśnisku (Podhorce na Ukrainie). Kraków: Ekodruk, 2018. 168 s. [співавт.: Hupalo V.]

• Роль греко-католицької церкви у розвитку археології на прикладі Богословської академії у Львові (1929–1939) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2021. Вип 34.

• «На підложі праці того самоука виростали університетські катедри і професорські берети»: інформативні можливості некрологів для вивчення львівської археології кінця ХІХ – першої половини ХХ століття // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині / відп. ред. Н.Булик. Львів, 2022. Вип. 26. С. 263-275.

• Наукова комунікація львівських археологів на прикладі дослідження пам’яток латенського і римського часів у міжвоєнний період. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2022. Вип. 35. С. 113–129. [співавт.: Берест Р.]

• Латенський і римський час в дослідженнях львівських археологів в роки Другої Речі Посполитої (1918–1939). Okres lateński i wpływów rzymskich w Karpatach, Krosno 2022. С. 33–53.

• Medieval sacred monuments on the territory of Halych-Volynian Rus’: the history of research in the XIX – early XX centuries. Przegląd Archeologiczny. 2022. Vol. 70. P. 245–274. [співавт.: Lutsyk I.]

• The Didushytsky family's mission in conservation and research of Galician historical and archaeological heritage. Східноєвропейський історичний вісник. 2023. Вип. 27. С. 81–89. (співавт.: Berest R.)

• Lviv archaeological environment during World War I. Archaeologia Polona. Vol. 61 (2023). P. 75–104. (співавт.: Berest R.)

• Булик Н., Войтович М. Археологія НТШ, написана світлом: львівська колекція фотонегативів міжвоєнного часу. Український історичний журнал. 2023. № 6 (573). С. 78–92. https://doi.org/10.15407/uhj2023.06.078 (співавт.: Войтович М.).

• Середньовічні міста Галичини: історія археологічних досліджень у міжвоєнний період. Wczesne średniowiecze w Karpatach, Krosno 2023. С. 141–168.

• Bulyk N. Kazimierz Żurowski (1909–1987): life and work in Lviv till 1945. Sprawozdania Archeologiczne. 2024. Vol. 76 No. 1. P. 13–32. https://doi.org/10.23858/SA/76.2024.1.3583   

• Bulyk N. Lviv Classical Archaeology before World War II [співавт.: R. Berest, O. Tomeniuk]. Archaeologia Polona. 2024. Vol. 62. P. 61–84.  https://doi.org/10.23858/APa62.2024.3769

• Булик Н. Ярослав Пастернак і пізньосередньовічна археологія заходу України. Późne średniowiecze w Karpatach. Krosno, 2024. С. 377–394.

• Булик Н. Польське археологічне музейництво Галичини і Західної Волині у міжвоєнний період ХХ століття. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2024. Вип. 28. С.428–451. https://doi.org/10.33402/mdapv.2024-28-428-451

Оголошення:
Новини:

Відбувся публічний захист дисертації Хоми Івана Ярославовича «Національно-державницька діяльність Євгена Коновальця», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

26 червня 2025 року на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України, м. Львів відбувся публічний захист дисертації Хоми Івана Ярославовича «Національно-державницька діяльність Євгена Коновальця», представлену на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.

Вічная пам'ять!

Колектив Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України висловлює глибокі співчуття Книшу Ярославу Богдановичу у зв'язку зі смертю матері. 
Видання:

Словник староукраїнської мови XIV — XV ст. Том 2