Булик Наталія Михайлівна

завідувач відділу археології, кандидат історичних наук

Народилася 2 березня 1979 р. у с. Давидів Пустомитівського району Львівської обл.

У 1996–2001 рр. навчалася на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2001–2005 рр. – в аспірантурі історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка.

2007 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Археологічна наука у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття» (науковий керівник – проф. Роман Берест).

В Інституті від 2004 р.: лаборант (2004–2008), молодший науковий, науковий, старший науковий співробітник відділу археології (2016–2018), в.о. завідувача Археологічним музеєм (2011–2016), докторант (2016–2018), завідувач відділу археології (від 2019).

Від 2004 р. – секретар; заступник голови організаційного комітету щорічної Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України»; заступник голови організаційного комітету Міжнародної наукової конференції «Історія археології».

Головний редактор фахового збірника «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині»

Авторка понад 90 наукових та науково-популярних публікацій.


Наукові зацікавлення: історія археології, охорона пам’яток, історія музейної справи.

 

Стипендії

Stypendium Kasy im. Józefa Mianowskiego (грудень 2008 – березень 2009)

Stypendium Funduszu Królowej Jadwigi (лютий, 2010)

Stypendium Muzeum Historii Polski (квітень 2016, березень 2017)

 

Участь у міжнародних наукових проектах

2011 – «Львівський період життя та діяльності археолога та політика Леона Козловського» (“Lwowski okres życia i pracy archeologa i polityka Leona Kozłowskiego”) спільно з Інститутом археології Варшавського університету (Польща).

 

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=aPWr4VEAAAAJ&hl=uk

e-mail: nata_bnm@ukr.net

ORCID 0000-0001-9040-2676 (https://orcid.org/0000-0001-9040-2676)

Scopus Author ID: 57213825937

Web of Science ResearcherID  ABB-1241-2020

Основні наукові праці

Монографії, автореферати

·       Львівська археологія ХІХ – початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський інститут економіки і туризму, 2014. – 304 с.

·       Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету): колективна монографія / за редакцією Леоніда Зашкільняка та Павла Сєрженги. – Львів, 2015. Розділ: Булик Н. Перший професор львівської археології Кароль Гадачек і його наукова пасія (C. 246–257).

·       Археологічна наука у Львові у ХІХ – на початку ХХ століття. – Автореф. дис. кандидата істор. наук. – Львів, 2007. – 20 с.

 Статті

·      Od „Przeglądu Archeologicznego” do Karola Hadaczka: archeologia lwowska w latach 1876−1914 // Przegląd Archeologiczny. − 54:2006. − S. 99−124.

·      Археологічні осередки Львова (1875–1914): наукові пошуки та польові здобутки // Археологічні дослідження Львівського університету. – Львів, 2008. – Вип.11. – С. 209–237.

·      Karol Hadaczek (1873–1914) and the begginnings of archaeology in universities of the North-East borderland of the Austro-Hungarian Monarchy // Archaeologia Polona. – Warsaw, 2009. – Vol. 47. – P. 59–89 [співавт.: J. Lech].

·      Формування української археології в Галичині у ХІХ столітті: Ісидор Шараневич (1829–1901) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2009. – Вип. 13. – С. 307–321.

·      Lwowska archeologia przed I Wojna Światową // Profesor Leon Kozłowski. Red. Stefan Karol Kozłowski, Oleksandr Sytnyk. – Lwów; Warszawa 2010. – S. 18–82.

·      Антоні Шнайдер: штрихи до наукового портрету львівського археолога // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2010. – Вип. 14. – С. 440–453.

·      Наукове Товариство імені Шевченка та археологічні студії на заході України до Першої світової війни // Археологія і давня історія України. Історія археології: дослідники та наукові центри. – Вип. 9. – Київ, 2012. – С. 58–67.

·      Кароль Гадачек і його внесок у розвиток львівської археології // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2013. – Вип. 17. – С. 251–266.

·      Життя і діяльність Богдана Януша в контексті інтелектуального середовища Галичини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2014. – Вип. 18. – С. 442–468.

·      Замки Східної Галичини у дослідженнях археологів ХІХ – початку ХХ століття // Zamki w Karpatach. – Krosno, 2014. – C. 409–422.

·      “Вмів він розбудити серед молоді запал до вивчення класичного мистецтва і доісторичної культури”: Кароль Гадачек в оцінці сучасників // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Історія археології: міжособистісні та інституціональні комунікації. – Львів, 2015. – Вип. 19. – С. 58–68.

·      Памʼяткоохоронні традиції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у археологічному середовищі Галичини // Сіверщина в історії України. – Глухів, 2016. – Вип. 9. – С. 42–49.

·      Археологічний вимір пам’яткоохоронних практик у Галичині (1918–1928) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2016. – Вип. 20. – С. 394–413.

·      Archaeologists from L'viv in the formation of European intellectual environment of the middle of ХІХ – first quarter of ХХ century (interaction direct and indirect) // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Archaeologica. – 2016. – Vyp. 31. – S. 195–218.

·      Сакральні пам’ятки Галича та його околиць до Першої світової війни // Badania archeologiczne zespołów sakralnych w Karpatach. – Krosno, 2016. – С. 11–35.

·      The Life and Work of Bohdan Janusz (1887–1930) in the Context of the Intellectual Environment of the Galicia Region // Between History and Archaeology: Papers in honour of Jacek Lech. – Oxford, 2017. – S. 403–418.

·      Археологія і влада: діяльність археологів Наукового товариства імені Шевченка в контексті памʼяткоохоронної реформи 1928 року // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2017. – Вип. 21. – С. 258–284.

·      Світло й тіні музейно-археологічного життя Львова першої половини ХХ ст. (на прикладі Музею Дідушицьких) // Сіверщина в історії України. – Глухів, 2018. – Вип. 11. – С. 380–386.

·      З’їзди студентів-археологів польських університетів у 1930-х рр.: львівський вимір // Вісник ХНУ. Серія історія. – Харків, 2018. – Вип. 54. – С. 82–95.

• Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) // Сіверщина в історії України. Київ; Глухів, 2019. Вип. 12. С. 317–323.

• Університетська археологія міжвоєнного Львова через призму пам’яткоохоронного законодавства 1928 року // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині / відп. ред. О. Ситник. Львів, 2019. Вип. 23. С. 362–378. 

• Influences of Sites of Trypillia BI – Cucuteni A4 Stages on the Establishing of Styles of Panting of Ceramic Ware of Zalischyky Group of Trypillia ВI–ВII Stages (Upper and Middle Dnister Region) // Hiperboreea. Bucharest, 2019. Vol. VI. No. 2. S. 5–20 [співавт.: Yakovyshyna Y., Koropetskyi R., Sytnyk О.]

• В австрійському, польському й радянському Львові: просопографічний портрет Маркіяна-Ореста Смішка // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2020. Вип. 24. С. 11–46. 

• New view on the beginning of the history of the annalistic Plisnesk //  Східноєвропейський історичний вісник. 2020. Вип. 14. С. 225–228. Monograph Review: Radosław Liwoch. Zabytki z wykopalisk Teodora Nieczuja-Ziemięckiego w latopisowym Pleśnisku (Podhorce na Ukrainie). Kraków: Ekodruk, 2018. 168 s. [співавт.: Hupalo V.]

• Роль греко-католицької церкви у розвитку археології на прикладі Богословської академії у Львові (1929–1939) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2021. Вип 34.

• «На підложі праці того самоука виростали університетські катедри і професорські берети»: інформативні можливості некрологів для вивчення львівської археології кінця ХІХ – першої половини ХХ століття // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині / відп. ред. Н.Булик. Львів, 2022. Вип. 26. С. 263-275.

• Наукова комунікація львівських археологів на прикладі дослідження пам’яток латенського і римського часів у міжвоєнний період. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2022. Вип. 35. С. 113–129. [співавт.: Берест Р.]

• Латенський і римський час в дослідженнях львівських археологів в роки Другої Речі Посполитої (1918–1939). Okres lateński i wpływów rzymskich w Karpatach, Krosno 2022. С. 33–53.

• Medieval sacred monuments on the territory of Halych-Volynian Rus’: the history of research in the XIX – early XX centuries. Przegląd Archeologiczny. 2022. Vol. 70. P. 245–274. [співавт.: Lutsyk I.]


Оголошення:
Новини:

Російсько-українська війна в польському й українському дискурсах

13 березня 2023 року у Львові презентовано Спеціальний рапорт Еміграційної платформи ЕВЛ та Студіум Східної Європи Варшавського університету "Воєнні біженці з України. Рік в Польщі". У презентації взяли участь науковці відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України. Дискусію викликало неточне формулювання терміна "воєнні біженці", а також відсутність у проєкті будь-яких згадок про історичну спадщину нинішніх переселень. Результати досліджень польських та українських науковців буде опубліковано у фаховому виданні Інституту "Україна-Польща: історична спадщина, суспільна свідомість".

Допомога історикам Малої академії наук

5 березня 2023 р. відбувся обласний тур Всеукраїнського конкурсу членів МАН, на якому найкращих молодих істориків відзначено грамотами дирекції Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Член журі, завідувач відділу "Центр дослідження українсько-польських відносин" Інституту, проф. Микола Литвин розповів молодим дослідникам та педагогам області про традиції Інституту і заохотив молодих науковців після завершення вищих навчальних закладів вступати до аспірантури Інституту.
Видання:

Гупало Віра. Бернардинський монастир у Дубні та фунеральна культура волинської шляхти в XVII – першій половині ХІХ століття ( за матеріалами археологічних досліджень)