Соляр Ігор Ярославович

директор інституту, доктор історичних наук, професор

Народився 30 січня 1968 року в м. Жовква Львівської області.

1991 року закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника.

В Інституті від 1991 року: аспірант відділу новітньої історії (1991–1994), історик-архівіст (1994–1997), молодший науковий (1997–2006), науковий (2006–2011), старший науковий співробітник відділу новітньої історії (2011–2013), заступник директора з наукової роботи (2013–2015), директор Інституту (від 2018 року і дотепер).

1995 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Проблема консолідації національно-державницьких сил Західної України (1923–1928)» (науковий керівник – професор, доктор історичних наук Ю.Ю. Сливка)

2004 року присвоєно вчене звання доцента кафедри політичних наук та філософії.

2012 року захистив докторську дисертацію «Зовнішні орієнтації національно-державницьких партій Західної України (1923–1939)» (науковий консультант – професор, доктор історичних наук І.Г. Патер).

2014 року присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «історія України».

Викладацька діяльність: Львівська академічна гімназія (1997–2000), Львівський національний університет імені Івана Франка (1998–1999), Національний лісотехнічний університет (2000–2002), Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України (2002–2005), Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного (від 2015 року і дотепер).

Член експертної комісії ДАКіЛ МОН України з історичних наук (від 2015).

Член Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України, від 2013 – заступник голови Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01, від 2019 – Голова Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01.

Член редколегії наукових збірників «Новітня доба», Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність».

Наукові зацікавлення: історія Західної України  між двома світовими війнами ХХ ст., військова історія, сучасні державотворчі процеси.

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=IYahRh0AAAAJ

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0439-6957

Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?origin=resultslist&authorId=57431978200&zone=

Е-mail: isoliar@ukr.net

Перелік наукових праць у форматі pdf.

Оголошення:
Новини:

З родоводу Сидоровичів і Крип'якевичів

13 листопада 2025 р. в Актовій залі Львівської політехніки презентовано книгу "Савина Сидорович (1895-1972): аристократичні переплетення" (Львів, 2025), на якій були присутні науковці Інституту, зокрема доктори історичних наук Микола Литвин, Андрій Сова. Науковий редактор видання доктор історичних наук Роман яців розповів про життя та науково-мистецьку спадщину Савини Сидорович - сестри дружини Івана Крип`якевича. Зі спогадами про відому дослідницю народного мистецтва поділилися представники - Леся Крип`якевича і Надія Мудра. Історичний контекст діяльності Савини Сидорович проаналізував Микола Литвин, зауваживши її активність у стрілецько-сокільському рухові, відродженні українського шкільництва на Волині у роки Першої світової війни, а також педагогічну працю у Васильянській гімназії у Львові, збереження та упорядкування збірок архіву НТШ у Львівському музеї етнографії, де у повоєнний час також працював Іван Крип`якевич.

Відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності»

12 листопада 2025 р. під егідою Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ відбулася Міжнародна наукова конференція «Історична пам’ять українців як модус формування національної ідентичності в умовах російсько-української війни і нової світової політичної реальності», яку організовано за підтримки Національного фонду досліджень України в рамках проєкту «Історична пам’ять українців в умовах війни: від конфронтації до консолідації» (реєстраційний номер: 2023.03/0207)
Видання:

Володимир Баран. Історія України 1945-1991 рр.