Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник. Львів, 2015. 384 с.

Книга створена на основі друкованих та рукописних писемних джерел і є цінною ілюстрацією давньої української мови, насамперед функціонування назв природних об'єктів ландшафту. Проте словник може служити підмогою в роботі не тільки філологам, зокрема історикам мови, а й усім, хто досліджує історію українського народу, його культуру, зв'язки з іншими народами і читає староукраїнські тексти в оригіналі.

З текстом видання можна ознайомитися за покликанням.


Дивіться також:

Де твій дім, Одіссею?
Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання
Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник
Оголошення:
Новини:

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України — у п’ятірці найкращих наукових установ гуманітарно-мистецького напряму!

За результатами державної атестації МОН України, які 12 листопада 2025 року в рамках відзначення ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ НАУКИ 2025: УКРАЇНА оголосив  заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов, Інститут віднесено до групи А.

Це високе визнання стало можливим завдяки вагомим результатам наукової та організаційної діяльності нашої спільноти.

Вітаємо дружню команду Інституту з успішним результатом атестації!

Детально про результати атестації за покликанням:

Утворення разової ради в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

На підставі ухвали Вченої ради Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» від 12 січня 2022 року № 44, 13 листопада 2025 р. утворено разову раду Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації Заболотнюка Ігоря Олександровича на здобуття ступеня доктора за спеціальністю В9 Історія та археологія.