Дозволені забави. Вірші / Жінка на ім'я Модеста. Оповідання

Василь Голобородько. Дозволені забави. Вірші / Тимофій Гаврилів. Жінка на ім'я Модеста. Оповідання. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2016. - 64с. + 72с.

Вірші, з яких укладена добірка у цій книжці, написані після того, як Василь Голобородько змушений був виїхати із рідного краю, Луганщини, де запанували з квітня 2014 року терористи. 

У віршах немає безпосереднього відгуку на ті події, але присутня екзистенційна полишеність автора, тобто відчуття, з яким він живе віддавна, не лише від часу, коли ті події сталися, тільки те відчуття завдяки їм іще більше посилилося.

Перше кохання, сорокарічний чоловік і вісімнадцятилітня жінка, останній штрих до портрета, хроніка застуд та любовних утіх – в оповіданнях Тимофія Гавриліва лінії часу, почуттів і сюжетів сплітаються у заворожливий візерунок на крильці метелика.



Дивіться також:

Дидик-Меуш Г., Слободзяник О. Українські краєвиди XVI-XVIII ст. Слово - текст - словник.
Де твій дім, Одіссею?
Українські краєвиди XVI–XVIII ст. Слово – текст – словник
Оголошення:
Новини:

Науковці Інститут взяли участь у роботі V Міжнародної конференції UNLP (Ukrainian Natural Language Processing)

29–30 травня 2026 року у Львові на базі Українського католицького університету відбулася V Міжнародна конференція UNLP (Ukrainian Natural Language Processing) - престижна наукова конференція, присвячена обробці природної мови для української. Цьогоріч на UNLP своє дослідження представили д.філол.н., проф., ст.н.сп. відділу української мови Ганна Дидик-Меуш і аспірант відділу української мови Дмитро Чаплинський.

ХХ Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми діалектології»

25–26 травня 2026 року в Палаці Сташиця у Варшаві відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція з циклу «Актуальні проблеми діалектології» – «Dawne i współczesne kontakty językowo-kulturowe w krajach słowiańskich» / «Минуле і сучасне мовно-культурних міжслов’янських контактів. Світлої пам’яті професора Януша Сятковського». Співорганізаторами цього наукового форуму стали Інститут славістики Польської академії наук, Комітет слов’янознавства ПАН, Варшавське наукове товариство, Фундація польської мови, Державна академія прикладних наук у Кросні та Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України.